Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1978 №04 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1978 / № 04 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1978 №04 Сторінка 2. у - Ті самі гості в ту саму хату МУЖНІЙ В боях НАРОДЖЕНА! Славним Радянським Збройним 60-ліття моє дружнє Сьогодні в Армії Радянської солідна кругла дата... Візьму я до пера лерчанського ще й автомат солдата! Піду і стану в лави доблесні од війн охороняти міста і села, сині проліски і мирний сон дитяти. І хоч не звик я славословити й покроплювать єлеєм, та все ж дозвольте поздоровити зі славним ювілеєм: вас, піхотинці і ракетники, десантники й мінери, артилеристи й кулеметники, пілоти і сапери! Вас, пеленгатори й зенітники, підводники й танкісти, парашутисти і розвідники, механіки й радисти! Вас, рядові і сиві маршали, солдати й командири! Руками зміцнюється вашими надійна справа миру. Такої сили ще не знайдено, щоб нашу міць здолати! Панове недруги, давайте-но спокійно розмовляти. За стіл переговорів сядемо, до націй всіх з любов’ю. А гратись зброєю не радимо: шкідливо для здоров’я! Силам на перше послання Ну, а як хтось ще сумнівається, чи маєм досить сили, нехай спочатку поспитається у тих, кого ми били! Були голодні і роззуті ми,- та вже й тоді, панове, з полками ситими і лютими вели круті розмови! Вели із кайзером, з Антантами, вели із біляками... Тікали, разом з окупантами, Петлюри з колчаками! Кивали самураї п’ятами, та так, що аж куріло... І гидь фашистську в сорок п’ятому в Берліні ми добилиі Покриті братськими могилами вершини й перелоги... Ми голови над вами схилимо, герої Перемоги! Зіллємся ж в поступі могутньому, і юнь, і ветерани, щоб сліз вдовиних у майбутньому жінки не утирали! Хай ваші рідні усміхаються і горя хай не знають, і наречені дочекаються отих, кого чекають! Всі побажання нині гарні я зібрав докупи щиро... Живи й мужній. Радянська Арміє, в ім’я свободи й миру! Від щирого серця вашого ПЕРЦЯ. Вам доводилося, шановні читачі, гасати по книжкових магазинах у пошуках потрібного видання? Якщо доводилося, то ви, певно, знаєте, яким безпорадним і нікчемним себе почуваєш, коли у відповідь на всі благання продавець, дивлячись кудись за вікно, байдуже кидає: «Ні, нема». В той же час вам достеменно відомо, що енну кількість примірників даної книги завезли з бази лише сьогодні вранці і їх ще ніяк не могли розпродати. Що в такому випадку залишається робити? Єдине битися головою об прилавок. Але користь від цього буде тільки тоді, коли вам пощастить його пробити і крізь утворений пролам зазирнути в інтимний підприлавковий напівморок. Ось там і побачите до зарізу потрібну вам книжку... Зрозуміло, не всюди у книгарнях вдаються до приховування літератури під прилавок, де її тримають для друзів, приятелів і просто добрих знайомих. А от у Львові вдавались. Принаймні, не менше третини книжкових магазинів, як встановили представники держторгінспекції, мали сховану під прилавками або ж, за виразом місцевих книголюбів, «під лядою» популярну літературу. Про це й розповів наш львівський кореспондент Володимир Пальцун у фейлетоні, що так і називався «Пароль під ляду» і був опублікований у 13-му номері «Перця» за 1977 рік. Фейлетон викликав чимало відгуків, автори яких щирі книголюби, котрим не раз доводилося вдаватися до описаного вище болючого способу виявлення підлядних книжок, одностайно схвалили виступ журналу. Заслужений діяч мистецтв УРСР скульптор Д. Крвавич, зауваживши, зокрема, що навколо книжкової торгівлі у Львові панує «якийсь нездоровий ажіотаж», зазначив, що «справа варта того, щоб у ній грунтовно розібратись». Редакція погодилась із цією думкою і звернулася до відповідних організацій з проханням саме так і розібратися грунтовно. І от, поки відповідні організації розбиралися, а Перець терпляче ждав наслідків, до редакції сипонула ще одна порція відгуків тепер уже зовсім протилежного змісту. Судячи з усього, їх авторам ніколи не доводилося битися об прилавок, бо вони гнівно затаврували як самий фейлетон, так і персонально фейлетоніста, і грудьми стали на захист двох завідуючих магазинами: № 15 І. М. Скицької та № 27 Л. Ф. Ба-баєвої, про яких теж згадувалося в журналі. «Ми добре знайомі з сумлінною пАрацею колективу продавців магазину, керованого тов. Ски-цькою, темпераментно заявляла група викладачів Львівського училища прикладного мистецтва, до складу якої увійшли В. Трофимлюк, О. Кучннський, С. Гарматюк, Л. Кравчук, В. Єли-заров, С. Костирко, Я. Лоза, І. Залокоцький, Т. Драган, В. Рудько, Б. Стельмах. Далі без ніякого переходу шановні викладачі радісно сповіщали: У нас в училищі діє лоток на громадських засадах, який очолює викладач скульптури тов. Лоза», а наприкінці вимагали вжити «відповідних заходів по даній статті». Представники Львівського філіалу академічного інституту математики та Львівського політехнічного інституту М. Лучка, 1. Курило, Я. Лопушан-ський, Б. Носа лик, В. Герасимчук і В. Чекурін настійно рекомендували Перцеві «виправити помилку і вибачитися перед незаслужено ображеним колективом» і особисто І. М.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"