Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1978 №03 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1978 №03 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. ОЦЕ СПРАВДІ ДИВО! Теж мені залізо, знайшли чим здивувати! заявив директор Тульчинського хлібокомбінату Вінницької області С. О. Замковий, прочитавши в номері 23-му «Перця» за минулий рік замітку «Для вас, йоги!». Нагадаємо, що йшлося в замітці яро те, як Бердичівський м'ясокомбінат налагодив випуск ліверної ковбаси, у якій можна було зустріти... І цвяхи, І шматки дроту. Побачили б, якими болтами «приправляємо» ми тісто! закінчив свою заяву С. О. Замковий і показав кореспондентові ТАП окраєць хліба із «вкрапленим» у нього Іржавим болтом точнісінько таким, якого надіслала редакції громадянка Н. Ха-ламан з м.Тульчина. ПУНКТИ «ТПП» У ДІЇ РОВЕНСЬКА область. Громадськість села Крута Слобода Ро-китнівського району організувала для зв'язку з райцентром та навколишніми селами широку мережу пунктів термінової передачі повідомлень, скорочено «ТПП». Кожен пункт складається із лави з навісом та рупора. При допомозі рупора черговий передає повідомлення наступному пунктові, звідти ще далі, аж поки воно не доходить до того, кому адресоване. Оригінальне нововведення викликане тим, що в селі уже тривалий час не діють телефони. ШАНСИ РОСТУТЬ «Хто довше І далі протягне кота за хвіст» під таким девізом проводиться змагання між деякими підприємствами Хмельницького обласного об’єднання «Сільгосптехніка». Найбільші шанси вийти переможцем цього своєрідного змагання мають ремонтники, які відновлюють двигун автомобіля ГАЗ-53 колгоспу імені Петровського, зданий на технічний обмінний пункт Деражнянського районного об’єднання «Сільгосптехніка» ще 2 квітня 1976 року. ПІВЕНЬ І ЖУРАВЛІ Уздрівши в небі журавлів, Тх півень щиро пожалів: Дісталась доля їм гірка: Ні двору, ані курника... А. МАНДРІВСЬКИЙ. БАГАТОГРАННА НАТУРА Чоловік кумедний в Катрі, Ви не чули, часом! Тенором співа в театрі. Жінку лас басом. Ол. ЗЛОБИНСЬКИЙ. У хлібному магазині жінка питає: Чорний хліб у вас є? Сьогодні чогось не підвезли, пояснює продавщиця. Покупець, який стоїть поруч, загадково посміхається і мовить: Чорного хліба тепер не чекайте, не буде аж до кінця року. Говорить упевнено й водночас конфіденційним тоном: Річні ліміти на житнє борошно вичерпано. Через два дні заходжу в той же магазин: на полицях чорного хліба повно. Ех, присоромити б того поінформованого громадянина! Але шукай його! Він (або його двійник) появляється на якийсь час в іншому магазині. Чує: Сіль є? Є, але тільки сіра. «Екстра» щойно кінчилася. Жаль, зітхає покупниця. Пошукаю в іншому магазині... Беріть краще сіру, бо невдовзі і її не буде, зичливо радить громадянин (або мого двійник). Та що ви, даруйте, дурниці верзете?! це вже зривається продавщиця. У нас за день-два буде й біла... Просто так вийшло, машина зламалась, не було чим підвезти... Громадянин зневажливо посміхається: Ну-ну... Машина зламалась... Нехай так. Він схиляється до покупниці й довірливо інформує: Слухайте, що я скажу. Ви хіба не чули? Сіль у всьому світі зникає... Не чула! А на Чорному морі ви давно були? Цього літа була. І нічого не помітили? А що я мала помітити? А те, що концентрація солі у воді різко зменшилась. Відтак для більшої переконливості видає точну довідку: За останні три роки концентрація солоної води в Чорному морі знизилась на п’ятдесят чотири проценти. І далі опріснення піде ще інтенсивніше, тобто швидше. Отже, за кілька років Чорне море стане цілком прісним. Можете туди вже не їхати купатися буде однаково, що в Чорному морі, що на Шацьких озерах. Де це ви таке вичитали? Читав... Ну, звичайно, для широкого загалу цих даних поки що не публікують, але це точно... Добре, якщо співрозмовниця відразу розгадала так званого ерудита, якому будь-що хочеться похизуватись перед першим-ліпшим зустрічним своєю винятковою обізнаністю в усіх питаннях, зокрема, й у соляних. А що, як імпозантна зовнішність громадянина, упевнений категоричний тон справили враження? І от уже в трамваях, тролейбусах, у черзі передають: «А ви чули, що...» ...У будинку відпочинку люди зібралися в залі, дивляться телевізійну передачу. Одна добряче нагримована дамочка, побачивши на екрані популярного кіноактора, голосно (щоб й інші почули) шепоче сусідці: Між іншим, ви знаєте, він нещодавно залишив четверту дружину й одружився, знаєте, з ким? Не знаю. 2 Одного дня директор Черкеського тресту їдалень та кафе А. С. Омельяненко відчув нестримний потяг до нового і прогресивного. Ганьба! сказав він. У людей комп’ютери, а ми досі вручну миємо ложки і тарілки в ночвах. Зелену вулицю універсальним посудомийним машинам новітніх марок, механізованим потоковим лініям! Озброївшись таким лозунгом, а також розрахунками, що свідчили, ніби запровадження нового обладнання зробить громадське харчування в Черкасах винятково рентабельним, а черкащанам забезпечить неймовірно високий рівень обслуговування, директор з головбухом тресту І. І. Бульбою подалися в міську контору Держбанку за кредитами. Повернулися вони звідти із 70 тисячами карбованців. Після цього, якщо вірити документам, колектив тресту з небувалою енергією заходився втілювати в життя добрі наміри А. С. Омельяненка. В нечувано короткі строки гроші були освоєні, і на світ божий появився такий папір: «Ми, комісія,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"