Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1978 №19 Сторінка 9

(Перченя)
Перець 1978 №19 Сторінка 9 - Перченя. НЕСЛУХНЯНІ СЛОВА Наш Лесик уже зовсім великий хлопчик: йому чотири роки буде через три місяці. Він і рахує до десяти, і літери всі знає, і зубки щіткою чистити вміє. Бабуся каже, що, коли Лесик ще й суп гарно їстиме, то скоро піде до школи. Обов'язково. А от Лесиків братик Богдась той ще зовсім маленький. Йому лише два роки. Вій і ложку іноді лівою рукою тримає, і колготки навиворіт одягає. Так що де вже йому до школи. Богдася навіть деякі слова не слухаються: вимовляються так, як їм захочеться. От наприклад: веде їх мама з дитсадка. Богдась питає: Мамочко, ми додому авто-бушом поїдемо чи тланваєм? Ох, Богдасю, каже Олесь, який же ти маленький. Ти навіть не знаєш, що треба казати: «автобус», «трамвай». Богдась мало не плаче. Він знає, добре знає, як треба казати, але ж ці слова такі неслухняні... Поскаржився Богдась мамі. Не сумуй, синочку, каже мама. Просто твої слова ще теж маленькі. Коли вони підростуть разом із тобою, то обов'язково стануть слухняними. А щоб Лесик з тебе не сміявся, ми завтра з садочка підемо додому пішки, ніжками. Так йому і скажеш. Назавтра Богдась ледве дочекався вечора. Лесю! гукнув він, коли хлопчики вийшли за ворота садочка.…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"