Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1978 №18 Сторінка 9

(Перченя)
Перець 1978 №18 Сторінка 9 - Перченя. Мал. А. ВАСИЛЕНКА ПогляНЬ, КОТИКУ, ЯКА «ЄАоа НАШОЛіу 7 - ватину 7 Уг У'Ч ЖНН** Г .. X КОЗУГ7Я В одному ставку владарювали дві величезні щуки. Жили вони мирно між собою. Одна була господинею в одній половині ставка, друга в іншій. І не мала ні життя, ані спокою від зубатих уся риб'яча дрібнота. Просто жах та й годі. Й ось одного разу, коли терпіти таке життя рибам було вже не під силу, вони, добре порадившись, вирішили позбавитися жорстоких хижаків. Тремтячи так, аж рябіло довкола, підпливла зграйкою малеча до однієї з щук і пролепетала: Шановна Щуко! Будьте ласкаві, не подумайте нічого злого. Ми не самі до вас, це нас послала ваша подруга... Ну, і що вона хоче? бундючно буркнула розбійниця, якій, проте, дуже сподобалася така повага до неї. Та вона посміла сказати: «Набридло мені тільки одній полови- ДВІ ЩУКИ ні озера панувати. Я тут, каже, найбільша та найдужча й хочу бути повновладною господинею. Тож передайте їй, тобто вам, хай узавтра обов'язково припливе до мене мірятися силою. Але щоб і не подумала ховатись. Я її, боягузку, скрізь знайду»... Як почула це нерозумна рибеха та як розізлиться: Хто? Це я менша та слабша від неї?! Це я боягузка?! Яка нахаба! Ну, нехай тепер начувається! Я їй покажу, де раки зимують! Та я їй пащу порву! Зараз же мені рушайте до тієї нікчемної самозванки й передайте, щоб негайно ж пливла на середину озера. А малечі тільки того й треба було. Миттю прибули до другої розбійниці й розповіли про те, що й першій наговорили, та ще й додали її погрози. Як не…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"