Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1979 №04 Сторінка 3

(Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1979 №04 Сторінка 3 - Телеграфне Агентство Перця. Мал. Р. САХАЛТУЄВА От ви молодожони, а, мабуть, не дуже любитесь, якщо скарги пишете, бо ж відомо, що з милим і в курені рай. ел егра фне агентство КОМАНДИРОВОЧНИЙ дощ З дитячих літ Микола Борисович жадав слави циркового артиста. Але доля розпорядилася по-своєму і відвела йому скромну ділянку начальни- ка районної інспекції Держстраху, і все ж често- ДОРОГЕ СЛОВО любні надії не залишали його. Як передає наш Херсон* ський кореспондент, у міс* цевій майстерні «Ремпобут-техніка» кожне слово приймальників дуже дорого обходиться клієнтам. Принаймні, працівникам Каховського кінофотоклубу лише за те, щоб почути фразу «Ще не готово», доводиться щоразу платити за проїзд із Каховки до Херсона і назад. За півтора року, що минуло з того дня, як здали в ремонт до майстерні фотоапарат, вони 15 разів курсували отим маршрутом. І тільки для того, щоб у черговий раз почути цю сакраментальну фразу. Ох і дає! захоплювався Кубишкін, спостерігаючи філігранну роботу циркового ілюзіоніста Іллі Символокова. Мені б так навчитися! ТАЄМНИЦЯ БРАКОВАНИХ ТУФЛІВ Група дешифрувальників штаб-квартири ТАП приступила до розгадування таємниці, пов’язаної з туфлями, які придбав мешканець м. Новоград-Волинського М. В. Лебедєв. Ці туфлі виявилися бракованими, і т. Лебедєв відправив їх на Чернівецьку взуттєву фабрику. За якийсь час він одержав ті ж самі браковані туфлі разом із незрозумілою запискою: «2203 на ремонт». Нічого не второпавши, т. Лебедєв передав туфлі й записку Перцеві. У свою чергу, Перець попросив дирекцію фабрики пояснити, що все це означає. Замість пояснень дирекція надіслала Перцеві поштовим переказом 8 нрб. 05 коп. Цей переказ укупі з таємничою запискою І став предметом дослідження де-шифрувальної групи. Про наслідки її роботи Телеграфне Агентство Перця повідомить окремо. Бурхливі оплески глядачів приводили його у заздрісний трепет. І одного прекрасного дня Микола Борисович вирішив негайно ж розпочати репетиції. Зауважимо, що у Харківському районі, на який розповсюджує свій вплив очолювана М. Б. Ку-бишкіним інспекція, є достатня кількість сільських Рад. А у кожній з них є печатка. І не проста, а гербова. Саме з допомогою цих печаток, а також чистих командировочних бланків Микола Борисович і заходився затьмарювати славу усіх відомих йому ілюзіоністів. Відтоді працівники інспекції почали з небаченою швидкістю їздити у відрядження. їхні поїздки ставали усе інтенсивнішими, аж поки, зрештою, не набрали просто-таки надзвукових швидкостей. Коли глянути у відповідні документи, то можна легко переконатися у казковій спритності співробітників райінспекції: одного й того ж дня, одного й того ж працівника можна було побачити у якомусь селі і в той же час на своєму робочому місці в райцентрі. Командировочні посвідчення, наче дощ, сипались на стіл головного бухгалтера Віри Андріївни Гринько. Не всі одразу! Не всі одразу! благала вона, ледве встигаючи оформляти авансові звіти і в той же час умудряючись і сама побувати у двох-трьох…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"