ГУМОР І САТИРА

Перець 1979 №01 Сторінка 7

(Вінегрет із Перцем, Сатиричні мініатюри)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1979 / № 01 / Сторінка № 7

Перець 1979 №01 Сторінка 7 - Вінегрет із Перцем, Сатиричні мініатюри. ПЕРЧАНСЬКИЙ ВОГНЕГАСНИК Сіно для Мельпомени Трагедія у чотирьох діях з авторськими ремарками Дійові особи: директор (колишній) Ро-венського обласного музично-драматичного театру. Макаров вахтер. Коза невинне створіння, якому з невідомих причин знайшли притулок у театрі. Б. Г. Б і л и к заступник начальника Черкасько- Ф. П. Герладжі го обласного управління культури. більш-менш відповідальні працівни* Та інші ки. Ролі виконують артисти погорілих театрів. ДІЯ ПЕРША оптимістична. 1977 рік. Зал Донецького оперного (може бути Закарпатського музично-драматичного, Тернопільського, Сімферопольського, Київського обласного або будь-якого іншого) театру. Йде кущова нарада культпрацівників. Доповідач, А ще я хочу, товариші, нагадати про пожежі. Ду-ж-же серйозне це питання! До речі, цього року вийшли аж два категоричні документи з цього приводу. Там говориться про те, що у місцях, масового перебування людей, товариші, мусить бути повний ажур. Ясненько? Голоси з місць. Докладемо всіх зусиль! Чути дружне гупання в груди. Раптом на сцену підіймається з Чого так. працівник пожежної охорони з погонами капітана. Товариші, прошу залишити Капітан. зал. Театр закривається у зв язку з його жахливим пожежним станом. Загальне замішання. Завіса. ДІЯ ДРУГА -драматична. Березень 1978 року. Кабінет директора Ровен-ського обласного музично-драматичного театру Ф. П. Герладжі. Д Тов. Г ерладжі. Слухаю. Голос у т р у б ц і. Горимо! Тов. Герладжі. Не жартуйте зі мною, новний. Наш театр якраз на піднесенні. Усі поста новки ідуть з аншлагом. Голос І і звонить телефон. ша- «Б у трубці. Товаришу директор, це СОЛОДКЕ ЖИТТЯ Жили собі на Черкащині два Миколи. Обоє працювали на станціях. Тільки Микола Батюк оглядав вагони на залізничній станції Богачове Звенигородського району, а Микола Нос був механіком лічильної станції у Ка-теринополі. Батюк мав власні «Жигулі», Нос мотоцикла з коляскою. Іще єднала тезок отака собі дитяча пристрасть потяг до солодкого. А без солоду, як відомо, і гірка не капає. А без гіркої й життя проходить якось буденно ніяких розваг і пригод! Оглядач вагонів кмітливий різні вигадки якось запропонував: Давай-но, друже, візьмемо шеф- на ство над вагонами, в яких перевозять Цукор. А що, давай... Держава наша багата. А буряки на колгоспних ланах ростуть, як у тій пісні співається: Не кормові, а цукрові, Кожен важить по пудові! О! Бачу, що з таким другом і я з мотоцикла пересяду на «Жигулі», втішився Нос. Обов'язково пересядеш!.. І пересіли. Точніше сіли... Батюк на три роки, Нос на півтора: за крадіжку десяти мішків цукру. Та ще й «Жигулів» з мотоциклом позбулися. Словом, докатались. І. Ф. ДИМАРЕЦЬКИЙ підполковник міліції. Мал. В. ГОРБАЧОВА я, вахтер Макаров. Ми горимо не у фігуральному, а, так би мовити, у реальному смислі Тов. Г е р л а д ж і на сцену. вискакує з кабінету, біжить Завіс а... горить! Працівники театру безладно бігають по сцені, розмахують руками. Хтось кричить: «Козу рятуйте! Козу!» Сцена охоплена полум’ям. Голос ведучого: Так передчасно пішов із життя, не проіснувавши й двадцяти років, Ровенський музично-драматичний театр. Коза, яка жила у театрі й років, Коза, виконувала епізодичні характерні ролі, залишилася жива. Зате сіно, яке для неї зберігалося тут же, у приміщенні театру, згоріло дотла. Як і сам театр. Бо, окрім вищеозначеної кози і су-путного з нею сіна, тут мали постійну прописку ще кільканадцять найгрубіших порушень правил яке протипожежної безпеки, а працівники театру ке знали елементарних правил гасіння пожежі. ДІЯ ТРЕТЯ енергійна. Затемнення. 31 травня 1978 року. Зал засідань Міністерства культури УРСР. Йде засідання колегії міністерства. Доповідач. Далі, товариші, цього терпіти не можна. За один тільки місяць у нас згоріло два театри у Ровно і Харкові. І просто щастя, що тільки два. Бо ось статистика: 21 театр має систем стаціонарного пожежогасіння; 27 дерев’яні конструкції 1 алі, товариші, не сигналізації; у 31 театрі дерев'яні конструкції сцен та горища не оброблені вогнезахисною рідиною; у 14 немає димових люків над сценою; 11 не забезпечені у достатній кількості нванмаяяпк во- I СПІВАЄ... Замальовка Стьопу лихоманка трусить: Знову аліментні Тож виплачувати мусить Тридцять три проценти... Він тепер, коли нап'ється, Лиш одне співає: «Хто з любов'ю не знається. Той горя не знає». Степан ГРИЦЕНКО. ЩЕДРОМУ ЛІКАРЕВІ і У медицині ти не геній, Між рядовими рядовий. Та щедрий ти на бюлетені, І тим для…

Вінегрет із Перцем Сатиричні мініатюри

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"