ГУМОР І САТИРА

Перець 1979 №06 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1979 / № 06 / Сторінка № 5

Перець 1979 №06 Сторінка 5. Беріть приклад з Ольги Іванівни: вона в робочий час не бігає по магазинах. Вона завжди на місці! Фразеологічний словник Перця НІ КУЄ, НІ МЕЛЕ... ...керівництво ГребінкІвського побутового комбінату Полтавської області, до якого більше року звертається громадянка Чиж Н. Г. (с. Григорівна) з проханням повернути костюм, зданий для пофарбування ще в грудні 1977 року (номер квитанції 91191). ...правління колгоспу ім. Свердлова (голова Гаврилюк В. Є.) та Широчанська сільська Рада (голова Семенов П. М.) Солонянського району на ніпропетровщині, які б мали по- турбуватися про будівництво клубу в с. Шестипілля, розпо- чате ще десять років тому. ...Вінницький облмісцевпром, котрий має забезпечити сільські кооперативні магазини зварними духовими, пічними та піддувальними дверцятами, віконною замазкою. Щоправда, керівники згаданої солідної організації кивають на своє міністерство: воно, мовляв, винне, бо не дає металу, крейди для виготовлення отієї продукції. Але ж сільським кооператорам від того кивання не робиться тепліше. І (З листів робітників.будівельників Чорнобильської атомної електростанції) «...Глянув би ти, Перме, хоч одним оком, що твориться у нас ранком на зупинці «Кільце», коли ми з Прип'яті їдемо до Головного корпусу (а відстань туди майже чотири кілометри)...». «...Приїдь, Перме, подивися, як возять на будівництво Чорнобильської АЕС ро. бітників із сіл Ново-Шепеличів, Лельо. ва, Мартиновичів, Діброви, Стечанки Є Е Е Ми робочий клас монтажники з Петром. В нас і праця, і дозвілля все разом. Ми ні в чім не підкачаєм, зробим в строк; От недавно ще здали енергоблок. А такій події, певно, кожен рад: Це державі ще мільйончик кіловат; Електричний струм в колгосп і на завод, Щоб заможніше, щоб краще жив народ. Ми монтажники з Петром, робочий клас А тепер я розкажу, як возять нас, Що в автобусах щодня в «години пік» І службовець зазнає, і робітник (Хай задумається хтось, почувши це!..). Є зупинка в нас, під назвою «Кільце». Тож із неї я й Петро, товариш мій, їдем в напрямку, де корпус Головний. От приходим, як завжди. Народу тьма. Як завжди, чомусь автобусів нема. Бачу, друг мій на годинник позира: Ой, Антоне, на роботу нам пора!.. А тим часом все довкіл уже гуло: Душ із триста, як не більш, людей найшло. Раптом крикнув хтось: Автобуси! І ось Е На «Кільці» стовпотворіння почалось. Зашуміло, сколихнулось все кругом... До автобуса рвонули й ми з Петром Пробиваємось між натовпу вперед... А товариш мій, скажу я вам, атлет, Фізкультурник... Тож до мене він гука: За мого, Антон, тримайся піджака! Я тримався... Так ми й сунулись-повзли. Недалечко від дверей уже були, Та зненацька хтось як двине, як штовхне І від друга відокремили мене. Бачу я: Петро уже в автобус вліз, А мене, як у лещатах, натовп стис. Я стою, зітхаю доленько гірка!.. І в руках тримаю клапоть піджака. На автобус поглядаю боже мій! Він хитається й трясеться, мов…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"