Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1979 №12 Сторінка 5

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1979 / № 12 / Сторінка № 5
Перець 1979 №12 Сторінка 5 - Гуморески. ПОБАЧЕННЯ ГУМОРЕСКА Костя вже збирався відкласти газету, коли його погляд ковзнув по фото. Якась біосила блискавично штрикнула під самісіньку печінку. Костя примружив очі. Прислухався до свого тридцятигрирічного серця. «Цих дівчат односельчани зустрічають не тільки за прилавком магазину «Білий лебідь», а й на клубній сцені. Комсомолки Ганна Смичок (зліва) та Станіслава Бурачкова активні учасниці...» далі Костя не читав. У його уяві поставала та, кого він шукав усі роки... Ідеал... Писати. Негайно писати їй листа... І за хвилину на папір лягли перші слова. «Сердечне вітання далекій Станіславі-Славці, вибачайте не знаю, як звали Вашого тата, від Кості з невеличкого села Полівки. Здоровлю Вас із теплим літом і трудівничими успіхами. Бажаю вести з Вами дружню переписку-листу-вання. Як на те Ваша воля, то я б розповів Вам про себе і про свій край. Радий отримати відповідь. Костя». Коли увечері я вкладався у ліжко, сусіда по готельному номеру таємниче прошепотів: Давайте на ніч зачинимо вікно... У місті чорт з'явився. Раптом до нас залізе. Жартуєте? засміявся я. Чортів на світі не буває. Не буває? мов опечений підскочив з ліжка сусіда і, понишпоривши у своїй валізі, поклав переді мною жмут чорної шерсті. Будь ласка, це з чорта. Сам вирвав. Не вірите? Сьогодні увечері йду. Раптом чую щось гупотить. Оглянувся, біжить на мене чорне, волохате. А за ним кілька чоловіків. «Тримайте!» кричать. Схопив я його згарячу за бік. Оцей жмут у руках тільки й лишився. Я навздогін. Добігли ми до товарного двору Івано-Франківського відділення Львівської залізниці. Тут чорт зареготав, потім тричі свиснув і у болото... Ну, ви, звичайно, на ЧУДЕСА В РЕШЕТІ тому товарному дворі ніколи не були. Там такі баю-ри, що тільки чортам і водитися... Наляканий розказаним, я всю ніч не спав. А вранці, як добре розвиднілося, помчав на товарний двір. А нижче йшла приписка. «Ви незвичайне створіння, білий мій лебедю. Я в'яну без Вас». ...Відповідь прийшла аж на десятий день. «Пробачте, що забарилася, писала Слава. То все через оті концертні поїздки. Вдячна Вам за привітання й увагу. Пишіть більше про себе, про свій край, про…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"