Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1979 №12 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1979 / № 12 / Сторінка № 3
Перець 1979 №12 Сторінка 3. року Чесно кажучи, в усілякі там гіпнотичні си-мокуси ми не віримо, хоч і чули, що у медицині навіть деякі хвороби гіпнозом лікують. Іще, правда, один знайомий клявся-божився, ніби на його очах на київському Житньому ринку якийсь чолов'яга купив у громадянина південної респуб ліки ящик цитрусових, всучивши тому клаптик газетного паперу. Але чого тільки на базарі не буває. Словом, продовжували ми твердо стояти на матеріалістичних позиціях, аж раптом із Черкащини залунало: Ловіть його! Держіть! Кого? Гіпнотизера! Хай би там* якісь темні, неосвічені громадяни кричали, з церковноприходською освітою. Проте голоси належали людям авторитетним, які обіймають солідні керівні посади: начальнику Го-родищенської пересувної механізованої колони № 234 О. Г. Теличку, керуючому трестом «Сміла-промбуд» І. Д. Руденку, відповідальним працівникам Смілянської міськради. І справді, історію вони розповіли майже неймовірну. Буцімто років зо три тому скром ненький майстер Шполянської ПМ.К-257 Георгій Павлович Дерев'янко купив за 600 карбованців там же таки, у Шполі, стареньку хижу, за рахунок матеріально-технічних ресурсів мехколони довів її до пуття і продав удесятеро дорожче. Сам факт спекуляції подиву не викликає. Дивно те, що із Шполи в Городище дерев янко від- був, маючи на руках довідку з інвентарного бю ро, яка свідчила, що в нього не було і немає ні- якої житлоплощі. Але й це ще не все. У Городищі Дерев'янко представ перед світлі очі на чальника ПМК-234 О. Г. Теличка і через кілька хвилин вийшов з його кабінету матеріально відповідальним виконробом. Ну, наче мара якась найшла, пояснював пізніше товариш Теличко. Знаю ж, що хоча б для годиться треба трудову книжку претендента переглянути, характеристику попросити, а язиком ворухнути не можу. Губи самі розповзлися в щасливу посмішку, руки розкрилися для обій мів, і зустрів я Дерев’янка, наче рідного брата. А «рідний брат» дуже оперативно зорієнтувався на своїй матеріально відповідальній посаді. Спочатку він позбувся матеріалів, розпродавши їх наліво й направо, а відразу ж після цього уник і відповідальності, чкурнувши до Сміли. Розповідь керуючого трестом «Смілапром-буд» І. Д. Руденка про свою першу зустріч з Г. П. Дерев'янком, як дві краплі води, схожа на розповідь його керівного колеги з Городища, тому переказувати її не будемо. Зазначимо тільки, що на керуючого Георгій Павлович справив іще яскравіше враження, бо І. Д. Руденко не лише зустрів його, як рідного брата, а й оточив ДАЛИ ПЕРЦЮ! На деяких підприємствах Івано-Франківської області легковажно розтринькують електроенергію. І хоч керівники цих підприємств намагаються довести, що у них ведеться боротьба за економію, на ділі виходить: борються, але... не економ-підприєм-за шість лі виходить: борються, але... лять. Бо, приміром, лише ства облсільгосптехніки місяців минулого року…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"