Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1979 №18 Сторінка 11

(Коротко кажучи, Гуморески)
Перець 1979 №18 Сторінка 11 - Коротко кажучи, Гуморески. КОРОТКО КАЖУЧИ... Мал А АРУТЮНЯНЦА ф Зрубав останні три сосни, щоб не заблудитися між ними. Ф Океан не потребує гіперболічних епітетів. ф Була б власна думка, а на підтвердження її цитата завжди знайдеться. О. ШКИРЯ. Ви кажете, ми довго будуємо силосну башту? А ви знаєте, скільки часу будували Вавілонську башту? ф Знайдеш своє місце в житті зачекай, поки звільниться. ф У нього все було написано на виду. Але як неграмотно! Петро КИРЧИКОВ. м. Одеса. ф Стомившись примірювати маски, згадайте про своє обличчя. ф Знав, що падає, але старався падати, як Пізанська вежа. ф Не заглиблюйся у своє минуле, щоб не потонути. Володимир БРЮГГЕН. м. Харків. ф Вік живи, вік учись, а коли ж канікули? М. СТОЛІН. м. Київ. ТАКИЙ ДИВНИЙ, ДИВНИЙ РАНОК ГУМОРЕСКА Все почалося з того, що Павлик чомусь прокинувся того ранку не о дев’ятій, як завжди, а о сьомій. Всі ще спали, тільки на кухні шкварчала сковорода мама готувала сніданок. Павлик тихенько зсунувся з ліжка, взув капці і раптом... пішов. Сам! Річ у тім, що до того дивного ранку Павлик умів ходити, лише міцно тримаючись за чиюсь руку. А тут са-ам пішо-ов!.. Це Павлика так вразило, що він мерщій затермосив сестричку. Ага! А я вже вмію сам пішки ходити!.. Але це відкриття не справило аніякісінького враження на Оленку, котра вже не лише сама вміла ходити, а й прудко бігати. Дівчинка хотіла було перевернутись на другий бік, щоб поспати ще, та братик смикнув її за кіску. А ти нічого не вмієш робити, ага! І показав язичок. Ображена Оленка встала і пішла на кухню. Ма-ам... заплакала вона, тручи кулачками заспані очі. Павлик не дає мені спати... Ще й обра-ажає... Каже, що я нічого не вмію роби-ити-и... Не вмієш, не вмієш! плескав у долоні Павлик. Ма-ам, а що я вмію робити? пхикала Оленка. Не знаю, мама…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"