Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1979 №18 Сторінка 3

Перець 1979 №18 Сторінка 3. «П'ятдесят тисяч вагонів снігу випало під час останньої сніговії на Львів. Магістрат з того приводу засмутився, але за те втішилися безробітні, бо мали нагоду заробити по кілька золотих при відкидуванні і виво-жуванні снігу за місто». («Громадський голос», 26 лютого 1938 р.). ЛЬВІВ’ЯНАМ ЛЕГКО ДИХАТИ Інтерв'ю Перцеві дас голова виконкому Львівської міської Ради народних депутатів В. В. Секретарюй Перець. Вячеславе Васильовичу, мені хотілось би почати розмову саме з отієї замітки про сніговії у Львові. багато гостей завітало. А комплексну систему управління якістю запровадили то вже й зовсім паломництво почалося. І тепер приїжджає багато товаришів: вивчати досвід організації науково-виробничих комплексів нової форми співдружності науковців та виробничників. А трудівники сільського господарства області успішно впроваджують цехову систему виробництва продуктів тваринництва і теж мають гостей. Перець. А чи не важко приймати стільки гостей? В. В. Секретарюк. Гм... Першим воно завжди важкувато... Але чи ж ви коли стрічали порядного господаря, який би скаржився на те, що в його хаті багацько гостей! Перець. У такому разі можна, либонь, чекати від львів'ян нових гарних починів? В. В. Секретарюк. А чому б і ні! Перець. Вячеславе Васильовичу, до встановлення Радянської влади у Львові було лише три українські гімназії та п'ять шкіл. Усього в місті працювало 1180 вчителів, а ще сімсот ходили без роботи... В. В. Секретарюй. загалі Львів не належить до тих міст, які природа обдаровує великими снігами (не те, що нівроку дощами!). Але за останні роки було кілька зим, коли ми таки мали кло- піт із снігом. Мабуть, потрібно було набагато більше, ніж п'ятдесят тисяч вагонів. Але ми обходили- ся без вагонів та, звичайно, без... безробітних, бо жодного такого, як здогадуєтеся, тепер і вдень з ліхтарем не розшукаєш... випускають продукції більше, ніж було випущено за весь передвоєнний 1940 рік. Наші гості, які залишили Львів до возз'єднання, Львів, уся промисловість якого складалася по суті з кустарних майстерень, відвідуючи тепер завод автонавантажувачів, автобусний, конвейєробудівний, такі велетні приладобудування та електронної промисловості, як виробничі об'єднання ім. чя Жовтня, «Електрон», «Кінескоп», «Мікроприлад» та інші, не можуть приховати свого здивування та захоплення... Перець. Такими підприємствами можна пишати- . І. Леніна, ім. 50-річ- В. В. Секретарюк. Що можна з цього приводу сказати... Нині чверть населення міста вчиться: у школах (в 62 із 93 викладання ведеться українською мовою), в технікумах, ПТУ, вузах. У Львові працює тринадцять тисяч викладачів. Лише кандидатів наук понад 2700 і ще майже триста докторів наук. Якось, щиро кажучи, не випадає в даному разі оперувати голими цифрами, але мені здається, що вони досить красномовні. Перець. о речі, про ліхтарі. Чи ві або газові? є тепер нафто В. В. Секретарюк. Нема. Щоправда, дехто подейкує, що варто було б у старовинній частині міста, яку за рішенням республіканського уряду буде перетворено в історико-архітектурний заповідник, реставрувати кілька газових ліхтарів. Можливо, й варто для екзотики... А для любителів статистики можу сказати: нині Львів освітлює 21 тисяча електроліхтарів... Але ви ж цікавилися снігом... Так от: перед возз'єднанням у Львові було тридцять тисяч безробітних, офіційно зареєстрованих, отже, було кого запрошувати на снігозбирання. Тепер у промисловості та будівництві в місті зайнято 190 тисяч чоловік, з них близько вісімдесяти тисяч доїжджає з навколишніх міст і сіл. А оголошення про потребу в робочій силі не Перець. Без них, мабуть, сьогодні не обійдемося... От колись Львів похвалявся великою кількіс- зникають. Перець. Так не порівняти ж промисловість тодішню й нинішню! В. В. Секретарюк. Справді. Ніхто ж бо не стане порівнювати морського кита й домашнього кота. Нині підприємства міста за одну лише декаду ся. В. В. Секретарюк. Львів'яни й пишаються ними. Але, звісно, не так їхньою величиною (бо ж бува, знаєте, що й здоровий виріс, а не теє), і навіть не значним обсягом їхньої продукції, знаної далеко за межами республіки та країни львівську продукцію експортують майже в сімдесят країн світу. Гордяться передусім якістю виробів, львівською маркою. Мабуть, не випадково саме львів'яни стали ініціаторами комплексної системи управління якістю продукції. Перець. Львів'яни, наскільки я знаю, взагалі полюбляють бути зачинателями. В. В. Секретарюк. Це тому, що вони люди гостинні. Дуже люблять, щоб до них гості приїжджали. Свого часу, пригадуєте, вони виступили ініціа- торами дострокового освоєння проектних потужностей. Поприїздило тоді багато гостей за досві- дом. Згодом у Львові ж…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"