Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1979 №08 Сторінка 9

(Усмішки, Літературні пародії)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1979 / № 08 / Сторінка № 9
Перець 1979 №08 Сторінка 9 - Усмішки, Літературні пародії. ХОЧ РОЗІРВИСЬ УСМІШКА У п'ятницю вранці зупиняє мене в коридорі наша касирка Тетяна Іванівна: Дозвольте вас, Степане Гнатови-чу, запросити на весілля. Син одружується... Кладу руку на серце. Спасибі, голубко, але вже пообіцяв завітати завтра до товариша на ювілей. З дитинства дружимо. Перед обідом у дверях з'являється голова плановика Забудька. Добре, що ви самі, Степане Гна-товичу, у мене новосілля, а всіх запросити не можу. Доводиться... Доведеться вам відсвяткувати без мене, кажу, вже одержав запрошення на «захист» однієї докторської. Людина солідна, ніяк не міг йому відмовити. У полудень бере мене за лікоть завкадрами Цідилок: Приходьте завтра, Степане Гна-товичу, онука обмивати... Дуже вдячний, але завтра сам гостей приймаю. Отака катавасія! знову збрехав я. За п'ять хвилин до кінця робочого дня вривається до мене Наталія Павлівна скарбник місцевкому: Степане Гнатовичу, хочу вам під вихідний щось приємне сказати! Спасибі, Наталіє Павлівно, кажу їй щиро, я все знаю, але, на жаль, ніяк не зможу, у товариша ювілей, знайомий докторську захищає, сам гостей чекаю та ще й одержав в'язку запрошень на всякі весілля, новосілля, родини, іменини! Хоч розірвись! Вона пішла. А в понеділок Тетяна Іванівна. Таке весілля було! І без вас... Забудько: Згадували ми вас вчора, і не раз. Карасі в сметані, грибочки в маринаді... Цідилок: Онука гарно обмили і про вас не забули. За ваше здоров’ячко випили... Наталія Павлівна: Шкода, що не змогли поїхати. Таке трапляється не часто... Куди поїхати? Та в санаторій до моря безплатна путівка була. А ви: «Хоч розірвись!». Микола ПЕТРОСКЖ. Анатолій БОРТНЯК Р Ям15 1 Стає все менше звірів там і сям, На радість чи на лихо байкарям... Либонь, пора, праправнуки Езопа, і за людей потроху братись нам! 2 «Час, кажуть, гроші. А чи так воно? дивився сумно ледар у вікно. Якби це справді так, то мільйонером повинен був би стати я давно!» З Живе собі і клопотів не має за принципом: «Моя ж бо хата скраю!» Та от квартирна черга підійшла житло у центрі міста вимагає! 4 Напам’ять знає все мандрівник цей про Колізей, Монмартр а чи Бродвей. у рідному ж селі батьківську хату ледь відшукав із поміччю людей. 5 Пішов один синок сусідський з дому, де пропадав так довго невідомо. Лише відомо нам, що блудний син вже блудним батьком повернувсь додому. 6 Один в роботі бачить сенс життя, а другий у глибинах почуття... А цей життєву міряє платформу підошвою модерного взуття. Мал. Без слів. В. ГОРБАЧОВА 7 Не знаю я, безпутний друже мій, що там тобі шепоче з пляшки змій, та свій талант, загублений у пляшці, якщо і знайдеш знову то не в ній. 8 Актор на сцені ахінею ніс, собою гордий, він копилив ніс, а грізні крики публіки: «До біса!» сприймав як дружні виклики «на біс». 9 Мов лік,…
 Усмішки  Літературні пародії

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"