Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1979 №24 Сторінка 11

(Страшне перо не в гусака)
Перець 1979 №24 Сторінка 11 - Страшне перо не в гусака. Мал. В. ПЕТРЕНКА А мені чомусь здасться, що ти знову неправильно картину почепив. 'евгушо «...всіх п’янок розглядати не будемо. Я зупинюся тільки на Зайці 14.Х-79 тов. Заєць попав у медветверезник, тому що в с-щі Тисьмениця лежав на клумбі і не орієнтувався в обстановці. Так що із Зайця вже нічого не буде...» (З виступу на профспілковій конференції). Надіслав Ярослав ТКАЧІВСЬКИЙ. с. Вікторів Івано-Франківської обл. * а «І думаю собі: бути, як-то кажуть, в Криму і не бачити папи римського?» (З листа). Надіслав Степан ПЕТРОВ. м. Сміла Черкаської області. «...Коли я прийшов на почту з головою сільради то мені пенцию вона відала, а инчим разом не дала, бо я вже був без голови...» (З пояснення на товариському суді). Про незрівнянну щедрість керівників Харківського жирового комбінату ходять легенди. У чому ж, спитаєте, ця неймовірна щедрість проявляється! А ось у чому. Маша! Машенько! МарісІ Та зачекай ти! окрилений полами білосніжного халата, мчить комбінатівською територією, скажімо, колишній начальник маргариновогб цеху Олександр Якович Таряник. Зупинися хоч на секунду... Але зупинятися ризиковано. І Маша (Паша, Даша, Глаша) тікає. Та начальство є начальство. Від нього втекти інколи буває не дуже легко. В кутку двору, між глухою стіною і ящиками з майонезними баночками, Таряник наздоганяє жертву. Пиши заяву, важко сопучи, пропонує він. Яку! робить вигляд, наче нічого не розуміє, Маша (Паша, Даша, Глаша). На матеріальну допомогу. Вона мені не потрібна Чому! Тому. Ні потрібна. Керівництву, дурненька, краще знати, що тобі потрібно. Змилуйтеся! Не треба мені допомагати! А ми все одно тобі допоможемо, рішуче рубає повітря О. Я. Таряник. Та так енергійно, що робітниці нічого не лишається, як взятися за перо. Далі й зовсім просто. Машина (Патина, Даши-на, Глашина) заява потрапляє на стіл директора комбінату Івана Дмитровича Плехна. І він, директор, разом з головою завкому Анагтолієм Васильовичем Власенком, починає сушити голову: якими ж купюрами поліпшити матеріальний стан підлеглої! Зачинивши вікно, щоб не чути сперечань з черговою жертвою, І.Д. Плехно та А. В. Власенко знаходять пристойну суму (50, 70, 100 крб.). І документ пливе до бухгалтерії. Що стосується головного бухгалтера комбінату Йосипа Андрійовича Грабаря, то його сам процес подання матеріальної допомоги мало хвилює. Головне є заява і відповідний наказ. У відомість і до виплати, коротко кидає він. Але саме тут, на цій стадії, біля віконця касира Віри Микитівни Чабан, виникає невеличка затримка. Хоча, з точки зору керівників комбінату, не дуже й суттєва. Я Маша, просунувши голову у віконце, довірливо повідомляє…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"