Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1980 №15 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1980 / № 15 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1980 №15 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. ТАМ, ДЕ ЗАНЕДБАНІ СТАВКИ.... Мал. А. АРУТЮНЯНЦА А добре було б на тлі мальовничого водоймища! регес иа ДАЛИ ПЕРЦЮ! Байдуже, неохоче працював у колгоспі «Зоря комунізму» (Маневицький район на Волині) голов-ний інженер-механік Семенчук Г. П. Бо, як він казав, не було у нього ніякої зацікавленості. У свою чергу, і в колгоспі були незадоволені його роботою. Отож Семенчук розрахувався й подався на будівництво у місто Кузнецовськ Володимнрець-кого району цієї ж області. Тут йому поталанило: минуло небагато часу, і він одержав трикімнатну квартиру. Перевіз на нове місце сім’ю, а свій власний будинок став здавати квартирантам. Про це писалося в одному з листів до Перця. На прохання редакції Маневицький районний комітет народного контролю перевірив сигнал. Голова комітету В. Я. Сірик повідомив, що Семенчук Г. П. справді незаконно отримав квартиру в Кузнецовську. Прокуратура Володимирецького району заявила позов про визнання виданого йому ордера недійсним і виселення його. А персональну справу комуніста Семенчука було розглянуто на бюро Володимирецького райкому партії. За подачу фіктивних документів для незаконного одержання квартири Семенчуку оголошено сувору догану з занесенням до облікової картки. Нинішнього року сонячна Одеса, у принципі й так багата на різноманітні урочистості й пам'ятні дати, могла б стати центром ще одного торжества, яке, безумовно, привернуло б до себе увагу широкої громадськості й не лише у масштабі внутріміському, але й у республіканському, а можливо, навіть і загальнодержавному. Річ у тім, що тридцять років тому Одеса почала випускати швацькі голки, якими невдовзі засипала міста і села нашої країни. Сталася ця достославна подія на заводі імені Іванова (нині завод «Верстатонормаль» імені того ж таки Іванова), де відкрили спеціальний цех товарів широкого вжитку, який назвати цехом можна було лише умовно: це було справжнє підприємство, обладнане найсучаснішим автоматичним і напівавтоматичним устаткуванням, котре справно видавало прекрасні, високоякісні голки будь-яких номерів, розраховані на будь-які швацькі операції, і серед них навіть тупі, призначені для штопання вовняних виробів. Цими тупими голками деякі необізнані громадяни і громадянки намагалися пришивати гудзики, а коли їм так і не вдавалося проштрикнути, приміром, сукно або шевйот, вони слали дирекції гнівні листи, в яких таврували безневинних заводчан ганьбою і вимагали припинити «одеські штучки» й гострити голки як слід. На ці курйозні листи дирекція давала вичерпні й водночас дотепні відповіді, роз'яснювала, що й до чого, і всі, зрештою, лишалися задоволені. Отож можна було б чекати, що тридцятиріччя голкового продукування колектив заводу зустріне як велике свято, що з цієї нагоди в Одесі відбудуться ювілейні торжества, на які з усіх усюд з'їдуться навантажені вітальними адресами депутації вдячних майстрів швацької справи і професіоналів, і любителів і що на урочистому вечорі рожевощокі жовтенята виступлять з емоційно наснаженим поетичним монтажем, де рефреном повторюватимуться хвилюючі рядки: Нам є чим фартушки пошити, Спасибі, рідні одеситиі ТЕЛЕГРАФНЕ АГЕНТСТВО Є ЩЕ ОДИН ЕКСПОНАТ СУМИ. (Кор. ТАП). Мешканці «у-динку Не 92 по вулиці Леніна з радістю повідомляють: вони одержали офіційне запевнення начальника Сумського міського житлоуправління В. М. Лугового про те, що за його завданням проектний інститут уже розробляє документацію на проведення капітального ремонту їхнього будинку. Тим часом стало відомо, що ніхто ніякого завдання проектному інститутові не давав. Отже, колекція бюрократичних відписок, котру збирають жильці цього будинку протягом останніх років, поповнилася ще одним цінним експонатом! НЕБУВАЛЕ РОДОВИЩЕ ЛЬВІВСЬКА область. (Кор. ТАП). Минулої осені Старосамбірський район облетіла звістка: з криниць селища Хирів почали видобувати не питну, а аміачну воду. Так-так, саме отой еліксир родючості, яким підживлюють рослини. Запахло сенсацією, адже досі було відомо, що чистої аміачної води в природі не існує, а тут на тобі справжнісінький підземний хімзавод. Проте сенсація, схоже, може скоро лопнути. Хтось пригадав, що кільканадцять років тому біля селища Хирів райсільгосптехніка закопала під горою шість цистерн ємкістю по 300 тонн кожна і назвала це базою для зберігання аміачної води. Цистерни скоро стали дірявими, і аміачна вода потекла в землю. Скільки її туди пішло, не знає ні керуючий райсільгосптехнікою В. С. Авдєєв, у чиєму віданні була база раніше, ні голова райоб'сднання «Сільгоспхі- ВТК Перця Але нічого цього, на жаль, не буде. Не буде торжеств із фейєрверками, не буде вітальних адресів і поетичних рефренів. І в день тридцятиліття одеської голки директор заводу Микола Іванович Решетньов нервово здригатиметься, почувши за дверима свого кабінету кроки секретарки: чи не несе вона, бува, чергової письмової неприємності стосовно цього, здавалось би, нескладного інструмента для шиття,…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"