Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1980 №13 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1980 / № 13 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1980 №13 Сторінка 3. У такій важливій галузі, як матеріалознавство, наші предки, прямо скажемо, мали серйозні прогалини. Приміром, багато стареньких бабусь іще й досі всякий метал називають залізом. І мідний таз для них залізо, і алюмінієвий кухоль залізо... Ну, що ж, їм вибачити можна: політехнікумів вони не кінчали, з таблицею Менделєєва не мали честі бути знайомими... Це вже ми з вами, люди сучасні і нашпиговані інформацією, знаємо, що самих лише способів виплавки сталі ВІНЕГРЕТ НА КОНВЕЙЄРІ існує не менше, ніж, скажімо, рецептів готування борщу. І для кожної машини, для кожного промислового підприємства потрібен метал саме отаких-то, а не отаких-то марок. Харківському інструментальному заводові, наприклад, подавай хромо-нікелеву сталь, а такому от підприємству, як «Світло шахтаря», навпаки, дайош леговані: 40ХН2МА, 12ХНЗА, 20ХНЗА... А спробуй підсунь йому щось інше ого! Такий гвалт, такий шум підійметься, що й не рад будеш. «Ви що, з усією принциповістю заявить дирекція заводу на найвищих регістрах і, відповідно, рівнях, ви що, виробничу програму нам хочете зірвати? Наших замовників славних радянських шахтарів без цінного обладнання хочете залишити? Та ви знаєте, чим це пахне?!». Металурги здогадуються, чим, і намагаються своїх зобов'язань перед машинобудівниками не порушувати. Стараються надсилати саме той метал і в тих кількостях, як того вимагає технологічний процес. й мова. А мова Ні-ні, за якість їх-претензій їм не Отож не про них сьогодні саме про машинобудівників, ньої продукції МИ ПОКИ що пред'являємо: з чого та як їм будувати свої машини, вони добре знають сопромат та всякі інші хитромудрі науки в інститутах недарма вчили. І що таке обробка металів не нам їм підказувати. Зазначимо лише, що при тій обробці неминучі відходи, іншими словами стружка. Або ще, сказати б, металевий брухт. Вторин на, себто, сировина для металургійних заводів. Так от, машинобудівники, знявши оту стужку з металу, іноді поводяться з нею приблизно так, як оті неписьменні бабусі, котрі не можуть відрізнити алюмінієвої ложки від срібної. Перейдемо до фактів. На тому ж таки заводі «Світло шахтаря», де директором працює вельми шанована і, додамо, вельми освічена людина Володимир Павлович Векленко, в брухт скидають усе підряд, усі марки сталі гамузом, а в супровідних паперах називають отой металевий вінегрет відходами вуглецевої сталі. Про те ж, що у цій масі перебувають і дорогокоштуючі леговані сталі, анічичирк. Лише за п'ять місяців цей завод умудрився втратити у такий спосіб 155 тонн легованої сталі, що дорівнює приблизно 12 тисячам карбованців. Таку ж кашу з легованих та вуглецевих сталей здає у «Вторчормет» завод тракторних двигунів, очолюваний Дмитром Гнатовичем Терновським, і і з обов’яз-Знають, що в одну купу. згадуваний уже тут інструментальний завод, керований Альбертом Михайловичем Боярунасом (теж, до речі, люди обоє шановані ковою вищою технічною освітою, коли змішати відходи різних сталей то це різко знижує якість вторинно виплавленого металу. Знають, але...). Але всіх переплюнув Федір Гаврилович Суп-рун, директор Лозівського ковальсько-механічного заводу. Бо на його підприємстві варварське поводження з відходами легованих металів поставлено якщо не на потік, то все-таки на конвейєр найновішої модифікації. І встановлено цю найдосконалішу техніку у ковальському цеху заводу. Звідти без особливих труднощів ось уже кілька років, змішуючи усі марки сталі, потужний конвейєр пре їх на переробку. Лише за один рік завдяки отакій «раціоналізації» завод не повернув металургійній промисловості майже 3700 тонн легованого металу на суму 133 тисячі карбованців. А конвейєр крутиться! і вносить свої корективи у народно-господарські плани. Жаростійкі, неіржавіючі, молібденові, хромові та інші сталі пливуть нескінченним потоком в один котел. І як би не старалися металурги, а додавання у сталеву вуглецеву шихту легованих елементів переводить їхні…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"