Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1980 №23 Сторінка 4

/ Перець /Журнал перець / Рік 1980 / № 23 / Сторінка № 4
Перець 1980 №23 Сторінка 4. Чи там свято якесь, чи то гості приїхали, а чи просто ради неділі... Чимчикує стара Омелянівна до магазину, набирає кілограм-другий борошенця і вчиняє тісто на пиріжки. Це в неї традиційне. Які б не були вгощення на столі і смажене, й печене, і солене, й мариноване, а без пиріжків свято не свято. Та останнім часом Омелянівна пече пиріжки усе рідше та й рідше. Не тому, що хлібозаводи завалюють покупця білими паляницями, булками, кренделями, пундиками і приндиками: які б вони не були смачні, а куповане не своє. А причина та, що не може вона ніде дістати звичайнісіньких дріжджів цього гострого де I- циту, який у магазинах з'являється від випадку до випадку і тут же блискавично розкуповується. У чому ж річ? Може, сучасна промисловість припинила виробництво цього продукту? Так ні ж. От у нас в Харкові, наприклад, навіть свій дріжд жовий завод є. Зате зайдіть на базар і побачите, що там отих дріжджів хоч греблю гати. Правда, на відміну від магазинних, тут вони вдесятеро дорожчі. Але беруть. Розбирають. За ціною не стоять. І стограмові палички (держав на ціна 7 коп., базарна 1 крб.), і кілограмові пачки (відповідно 54 коп. і 5 6 крб.) хутко у своїй затишній кімнатці КПП, не виявляючи великого бажання, особливо у нічні години з'являтися на території заводу. Саме тоді й настає «зоряний час» крадіїв. І не лише «своїх», але й тих, хто невідомо як і потрапив до заводу. Тут без особливих труднощів можна зустріти неробу В. Беляєва з 50 кілограмами дріжджів під пахвою, перукаря міськпобуткомбінату Є. Ходя-кова, який міцно притискатиме до грудей ЗО кілограмів цієї ж продукції. Водіїв, слюсарів, вантажників, електриків... Кого завгодно можна побачити на дріжджовому заводі. Десятки невідомих прогулюються заводським подвір'ям, зазирають до цехів, беруть те, що погано, а інколи й те, що добре лежить. Неймовірно! І як вони туди потрапляють? обурюються у позавідомчій охороні. Просто незбагненно! хитають головами керівники заводу. Необхідно терміново вживати заходів, рішуче пропонує у таких випадках т. Рабинович. Треба! підтримує його т. Островерх. І починається робота: читаються лекції, проводяться бесіди, пишуться десятки листів і подань про поліпшення зберігання соціалістичної влас ності. Тривають довгі дискусії, мета яких знайти крайнього. Ви охороняйте краще! обурюються керівники заводу. А то ваші охоронці, такі як Влади. мирцева, просто допомагають злодіям. За одну тільки зміну вона одержала від них 96 карбованців. Поодинокий випадок, захищаються у позавідомчій охороні. До того ж її покара но: оштрафовано кадри гляньте! на півсотні. Ви краще на свої А ви гадаєте, ми своїх не караємо? Ще й як! За останні два роки доган двісті з гаком оголосили. Дехто по кілька разів їх одержує. За що ж? Нехай дріжджів не крадуть! У нас із цим ого-ого як суворо! А чому сховищ не замикаєте?…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"