Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1980 №20 Сторінка 6

Перець 1980 №20 Сторінка 6. Мал. Р. САХАЛТУЄВА Ти помітила, що Петренко перестав сміятися, коли Іван Іванович анекдоти розповідає. А його дядько став начальником Івана Івановича. ЛІМІТ НА ПОРУБКУ Тільки-но поїзд рушає з місця, як пасажири у вагонах починають між собою розмовляти. Однак спочатку то ще не розмови у повному розумінні цього слова, це, сказати б, лише виступи-монологи. Один згадає про Крим, інший про Рим, а третій взагалі про попову грушу. Так тягнеться до того моменту, поки хтось не порушить якоїсь хвилюючої теми, після чого присутні, уподібнюючись відомому персонажу Ярослава Га-шека, починають вигукувати: «Аналогічний випадок мав місце і в нас». Ось тоді, вважайте, вже починається справжня розмова, що розгоряється, наче ватра. Так само було й цього разу у вагоні поїзда, котрий, майже не вибиваючись із графіка, віз нас до Івано-Франківська. У нашій конторі, знічев’я завів один із пасажирів, я вже пережив чотирьох завідуючих. І що цікаво: кожний новий, приходячи, передусім наказував пересунути його стіл в інший куток кабінету. Нове місцезнаходження стола мало немовби символізувати інший, відмінний від попереднього, стиль керівництва. Е, що там столи! відгукнувся сусід. Столи то дурне. От у нас, коли прийшов новий начальник, то відразу розпорядився перенести свій кабінет в інше крило будинку, для чого довелося робити капітальний ремонт всього приміщення: одні кімнати перегороджувати, в інших ламати стіни. Охо-хо! іронічно посміхнувся третій пасажир. Нам би та ваші клопоти. Столи, кімнати... От коли до нас прийшов новий голова колгоспу, то вирубав цілий яблуневий садок, натомість посадив сливовий, який ще казна-коли почне плодоносити. Сливи, бач, видалися йому рен-табельнішими... О! Аналогічний випадок мав місце і в Івано-Франківську, вихопився четвертий пасажир. Хто бував у нас, той, мабуть, звернув увагу на гарну, обсаджену чудовими деревами дорогу, котра веде з Івано-Франківська до Тисмениці. Росли там ясени, клени, акації. Та раптом, з доброго дива, їх вирішили зрубати. І протягом кілометра ці здоровезні дерева, які могли ще довго стояти та оберігати дорогу від снігових заметів, наклали, як той казав, кроною. Я пригадав ту дорогу й ті гарні дерева. І, приїхавши до Івано-Франківська, поцікавився в обласному управлінні будівництва та експлуатації шосейних шляхів, навіщо це було зроблено. Однак ні заступники начальника управління Я. І. Коритко та М. Д. Сендерський, ні головний технолог А. С. Зеленчук нічого до тями пояснити не могли, сказали лише, що там начебто мають посадити щось червонолисте, що питання погоджено з архітекторами, а взагалі докладно в курсі цієї справи сам начальник управління В. Т. Оку нєв. Та розшукати В. Т. Окунева, на жаль, не вдалося: в управлінні сказали, що він напередодні захворів, але ні вдома, ні в лікарні ми його не застали. Зате вдалося встановити, що цю порубку не було погоджено ні з державною інспекцією лісів, ні з держінспекцією по охороні природи. До останньої не було подано й проекту нових насаджень, що слід обов’язково робити в таких випадках. Правда, начальник обласної інспекції по охороні…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"