Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1980 №09 Сторінка 5

(Усмішки)
Перець 1980 №09 Сторінка 5 - Усмішки. Роїумісте, прораало!.. всю ніч пальцем трубу затул»... знервовано розмахував руками чоловік із жовто-зеленим обличчям. Та слюсар ЖЕКу не реагував. Він сидів за столом і з олімпійський споносм записував адреси квартир, де трапились аварії. УСМІШКА Врешті-решт він відірвався від журналу, звів погляд на відвідувача. То що у вас? Тримає дружина палець у трубі... Мені на зміну... видавив із себе жовто-зелений відвідувач. Який палець? Свій... Мал. А. ВАСИЛЕНКА Поглянь! А ти кажеш, що народжуваність скорочується. А при чім тут ми? Я не хірург... Тая аварія ж... Аварія? З цього й починали б... Вулиця? Раптом на «столі рятівних замовлень» приглушено затріскотів телефон. Рука слюсаря повільно потяглася до трубки, знехотя зняла її і ще повільніше понесла до вуха: Слу-уха-е-аю.» Який Ваня? Кому Ваня, а вам Іван Харитонович. Адреса... Не морочте голову, у сороковій квартирі живу я. Гляньте на двері, який у вас номер квартири. І поклав трубку. Біля його столу виникла за цей час досить по-мітна черга. Кожен з людей ділився своєю бі-дою: «У мене капало-капало, а потім як побіг-ло...» «Та, то ще нічого. У нас он вчора таке бу- ло: прийшов слюсар, коли вдома був лише ма- лий... І так перемонтував кран, що й не повер- Ж неш». Раптом рвучко розчинилися двері. На порозі з’явилася огрядна жінка. Ти що, телепню, записував і ото мимрив по телефону?! Я тобі покажу Івана Харитоновича! Повна хата води!!! Враз у слюсаря обличчя почервоніло, очі, немов у шкідливого кота, забігали й заблищали. Куди й подівся його спокій. Він підхопився з-за столу і кинувся до дверей. Вдома аварія! встиг вигукнути. А як же ми?! невдоволено загули в черзі. Питання зависло у повітрі. Василь КОСТЮК. Охрімоба свита Подарували якось одному киянинові назвемо його Дмитром Григоровичем Б. гарну хутряну підкладку. «От здорово, подумав Дмитро Григорович, зайду до комбінату побутового обслуговування, що на розі вулиць Комінтерну і Жа-данівського, здам у шкірмайстерню, і там пошиють мені добрячу свитку. На хутрі». Як задумав, так і зробив. Глянули на те хутро досвідчені «специ» з по-буткомбінату і ледь не зомліли. Мало того,що матеріал чудовий був, але до того ж його виявилося багато. Дмитро Григорович чоловік середнього зросту, а цей матеріал ніби із салону «Богатир». Як ви його оцінюєте? запитали Дмитра Григоровича. Дмитро Григорович, як непрактична і довірлива людина, навіть гадки не мав, що ось…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"