Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1980 №09 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1980 / № 09 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1980 №09 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. На тролейбусній зупинці біля мене довго танцював рудий незнайомець. Він час від часу виймав з кишені якусь фотографію, уважно роздивлявся її, потім переводив погляд на мене. Так тривало хвилин п’ять. Коли до зупинки під’їхав тролейбус, незнайомець раптом підскочив і схопив мене за бороду. Нарешті! вигукнув він. Я спробував визволитися, але незнайомець тримав бороду обома руками. Відпустіть! закричав я. Не відпущу. Стільки шукаю вас... І ось нарешті! Дуже прошу, зіграйте з нашим гуртком художньої самодіяльності Калитку! Яку Калитку! Не «яку», а якого. Головного героя комедії Карпанка-Карого «Сто тисяч*. Розумієте, у вас борода точнісінько така, як у Калитки. А ви звідки знаєте! А ось, незнайомець витягнув із кишені фотографію. На ній сам Карпенко-Карий у ролі Калитки. І бачите, з такою ж бородою, як у вас. Так у нього ж не справжня. Артисти часто користуються перуками. От і ви спробуйте. Є ж навіть такі підприємства, де виготовляють перуки і костюми для художньої самодіяльності. Що с, то с... Але якби вони задовольняли наші потреби, то я б вас посеред вулиці, мабуть, за бороду не халас. Правильно! Та начебто правильно, киваю головою. А у нас через оту бороду прем’єра вистави зривається, продовжував незнайомець. Оце й послали мене наші драмгуртківці до Києва і наказали без бороди додому не повертатися. Був я вже у магазині «Художня самодіяльність». «Немає у нас борід, відповіли мені там продавці. І невідомо, коли будуть. Беріть он шиньйон і зробіть із нього бороду. А якщо це вас не влаштовує, їдьте на Київську фабрику театрального реквізиту». Поїхав. Там і слухати мене не захотіли. «Ми, кажуть, тепер замовлень від профспілкових самодіяльних колективів взагалі не приймаємо. Бо ще за минулий рік не виконали». Ось така заковика. То, може, хоч ви нас виручите! Наше село від Києва близенько. На репетиції ми вас своєю автомашиною возити будемо... На жаль, зовсім не маю артистичних даних, розвів я руками. Але дістати бороду спробую допомогти. Бо щось мені не віриться, що це така вже велика проблема. Одне слово, після цього я вирішив поцікавити-ся, як же виходять із становища інші працівники культурно-освітніх закладів. Бороду дістати дуже важко, зітхнув В. Л. Красновський, директор будинку культури Київського будівельно монтажного тресту № 1. Хоча, мені здасться, тут ще якось можна викрутитися. Бо її, врешті-решт, можна й відростити. А от як бути з костюмами, не знаю. Є у нашому будинку культури дитячий хор лауреат Першого Всесоюзного фестивалю народної творчості. Пошити ж для нього костюми не беруться ні виробничі комбінати, ні фабрики театрального реквізиту. Виявляється, шити для дітей не вигідно. Або треба для танцювального колективу костюми будівельників. «Немає потрібної тканини», відповідають нам. А хто візьметься виготовити таку простісіньку річ, як булаву для жонглерів чи одноколісний велосипед? У нас із театральним реквізитом теж проблема, додав завідуючий Верхньодніпровським райвідділом культури Дніпропетровської області Г. Г. Череп. Хотіли ми замовити костюми на Дніпропетровському виробничому комбінаті театрального товариства, а нам кажуть: «Зможемо пошити тільки у 1981 році». У листопаді минуло 0Ю го року написали листа на Харківський виробничий комбінат, відповіді немає й досі. Завідуючий Уманським райвідділом культури Черкаської області А. В. Безвершеико теж нічого порадити мені не зміг: Я оце й сам думаю, де б для наших колективів художньої самодіяльності купити грим. А про костюми й не кажу. Ще у жовтні минулого року ми замовили їх на Київській фабриці театрального реквізиту, але й до цього часу звідти ні слуху, ні духу. Поїхав я иа фабрику. Тільки зайшов до кабінету директора І. Ю. Поляка задзвонив телефон. Ні, ніі Зараз замовлень від колективів художньої самодіяльності не приймаємо, підняв директор трубку. І не просіть, і не моліть... Розумієте, забезпечити театральним реквізитом усі колективи ми не можемо, пояснив мені І. Ю. Поляк. Але план щороку виконується. Подивився я у книгу замовлень і здивувався, як же він виконується. Наприклад, Ровенський український музично-драматичний театр замовив кілька головних уборів ще у грудні 1978 року, у березні квітні минулого року зробили замовлення Ульянівський райвідділ культури Кіровоградської області, Києво-Святошинський райвідділ культури. Київський інститут народного господарства, Коломийський районний будинок Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Ви ж, дівчата, скаржилися, що рідко бачите на фермі голову колгоспу. Тепер він із вами не розлучатиметься. 2 Мал. С. ГЕРАСИМЧУКА культури Івано-Франківсько? області, Оржицький райвідділ культури Полтавської області і т. дм але й досі їх не виконано. Поїхав я після цього у Міністерство культури УРСР. Не хвилюйтеся, заспокоїли мене у відділі клубних закладів. У нас із театральним реквізитом усе а ажурі. Адже, окрім виробничих комбінатів і фабрик, колективи художньої самодіяльності обслуговують ще й ательє індивідуального пошиття одягу. Не вірите? Ось, будь ласка, лист Міністерства побутового обслуговування УРСР, яким запевнено наше міністерство, що для колективів художньої самодіяльності виділено 725 швейних ательє і взуттєвих майстерень. Отож шити є де. Тільки у Київській області таких ательє майже тридцять. Почали…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"