ГУМОР І САТИРА

Перець 1980 №16 Сторінка 7

(Афоризми, Гуморески)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1980 / № 16 / Сторінка № 7

Перець 1980 №16 Сторінка 7 - Афоризми, Гуморески. ф Для того, щоб сказати нове слово в літературі, треба знати старі. ф Якщо крик у суперечці аргумент, то кулак це вже доказ. ф Істина це найбільш авторитетна гіпотеза. АФОРИЗМИ ф Для чоловіка робота другий дім, для жінки дім друга робота. ф Не всі прямі дороги ведуть до бажаної мети: те, що можна зробити штопором, неможливо шилом. ф Школа для дітей обдарованих родичів. А. АНАТОЛЬЄВ. Чомусь здасться мені, що ксмж б я не попроси* у батьків дозволу на одруження, то вони, можливо, самі ніколи б не додумалися до цього, і я й досі парубкував би. Та треба ж було трапитись лихові: закохався я в одну чарівну, милу, ніжну, сором’язливу дівчиноньку на ім’я Наталка. Дуже закохався. Скільки літрів юнацької крові перекипіло в моїх жилах через її чорні брови, карі очі та біле личко! Врешті-решт, на душі утворився такий накип від кохання, що без Наталки життя стало неможливим. Самі розумійте одруження вимагає витрат не тільки нервових, а й матеріальних, і, отже, без допомоги батьків не обійтися. Про свій намір довелося зізнатися. Ти диви! гукнув батько на всю хату. Він у нас і правда вже дорослий. 1 коли ти тільки встиг вигнатися мало не до самісінької стелі? Мама, почувши про мій твердий намір одружитися тільки з Наталкою, не проявила видимих емоцій. Зміряла мене своїм проникливим материнським поглядом, посміхнулась і запитала так, ніби досі не чула: Кого ж ти збираєшся привести у нашу сім’ю? Та Наталку ж, Наталку, терпляче повторив я. Мати уважно подивилась на батька, той засмикав плечима і винувато закліпав очима. Тоді мама сказала мені: Не знаю такої, не чула. Пам’ятаю, в моїй душі спершу похололо, потім ніби щось гаряче розлилось, а затим усе скрижаніло. . Ми з нею, мамо, в одному цеху працюємо. Гарна вона, засвідчив я. У цеху, повторила мама і скривила губи. А ти точно знаєш, що кохаєш її, чи може хто сказав тобі? Точно, аякже, всі про це знають, і Наталка теж, підтвердив я. Як зараз пам’ятаю, в кімнаті хвилин із п’ять стояла мертва тиша. Я переводив погляд із батька на матір, з матері на батька, а вони мовчали, щось думали. Нарешті мама глянула на мене своїми проникливими очима і сказала: Ну, що ж, батько правду каже: ти дорослий. Але якщо відчуваєш, що час одружуватись * будь ласка, але тільки і тільки, наголосила мама, з Томочкою. Та ти що! аж підскочив батько. Та вона ж... Ой-йой! Мама гостро зиркнула на батька. Що «ой-йой», що? Зате дівка всім дівкам дівка. Не по ресторанах, не по кафе різних вештається вечорами, як ото інші. Тут мама чомусь докірливо глянула на мене. Мабуть, у ту мить перед її очима промайнули мої колишні знайомі дів. чата Зося, Вутя і Зіра. Томочка, щоб ти знав, продовжувала вона, чиста душею, мов кринична вода. Мамо, окрім Наталки, мені нікого не треба, почав було захищатися я, бо, як на правду, тоді мені здавалося, що лише Наталка в цілому світі чогось варта» а всі інші дівчата виліплені з однієї глини. Тільки й те, що масті різної, а на розум однаковісінькі. Отак і сказав. Про Том очку не смій так думати, не смій! насварилася мама. Запам’ятай: вона розумниця, уміє жити. ЮВЕЛІРНА ТОМОЧКА ГУМОРЕСКА…

Афоризми Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"