Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1980 №24 Сторінка 12

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1980 / № 24 / Сторінка № 12
Перець 1980 №24 Сторінка 12 - Гуморески. Мал. Р. САХАЛТУЄВА А закуску ставити нікуди... Людина з віком вичерпується як фізично, так і духовно. Відповідно змінюється її погляд на життя, навколишній світ. На радості й клопоти. Таку людину годі чимось вразити, зворушити, бо вона вже відгорнула запону лицедійства й переконалася: поза бучними компаніями криється смітник пустих балачок, жестів та порожніх пляшок. Пан Радек усе це усвідомив незадовго перед нинішнім новорічним святом. Раптом йому до болю захотілося втекти від отих вечірок в останніх числах грудня, по яких він прокидався наступного дня десь опівдні з позеленілою від алкоголю марми- Олдржих ДУДЕК бачите життя в мене було не мед. А ця, нинішня молодь, чи знає які труднощі? Ну, хоча б он та білявка. Ач, як усміхається... точнісінько, як моя сестриця. Та, що впала в колодязь? спитав пан Радек. Ні, я маю на увазі Бетку, котра зустрічалась із таксистом. Незабаром обоє загинули, отруївшись газом. Гай-гай, от і ви собі думаєте-гадаєте, як воно любо жити на світі. А й невтям- ки, що всі підвладні витівкам долі. зою та скляними очима, цмудлив на похмілля пиво й апатично гриз зачерствілі скоринки хліба. Пан Радек усією істотою відчув потребу спілкування з природою, тугу за незайманою чистотою душі. «Подамся в гори! вирішив він. До дідька прокурені кав'ярні, нескінченні потоки хмільних трунків і братання з незнайомими п'яничками! Та ж у сто разів приємніше летіти на лижах стрімкими засніженими схилами, далеко від міських споруд та осоружних друзів по чарці!..» ...Новорічна ніч на гірській турбазі видалась напрочуд чарівною. Віяло якоюсь особливою теплотою і моло- Одного дня впаде на вас димова труба й мокрого місця не залишиться. Саме таке лихо трапилось із моїм приятелем Єндою. Був то неабиякий майстер-підривник із двадцятип’яти- ГУМОРЕСКА літнім стажем. І що з того? се’дно дістю. Куди не кинь погляд, чарівні усмішки й незвичайний блиск очей. А на столах батареї пляшок та гори всіляких наїдків. «Тільки не збожеволійте», злов- тішався пан Радек, тримаючи в руках склянку вина єдину символічну склянку, яку поклав собі присвятити цій особливій ночі. Він тішився думкою про те, з якою заздрістю спостеріга- тимуть за його завтрашньою лижною прогулянкою бліді, опухлі сусіди по столиках, ті, хто пиячив цілісіньку ніч, не думаючи, а як воно буде вранці. «Завтра голови їм розколюватимуться з похмілля, й не зможуть навіть поворухнути язиком! єхидно міркував пан Радек. А я собі весело летітиму вниз, немов сніжинка». и тут самі? прошамкотіло бі- ля пана Радека. Озирнувшись,…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"