ГУМОР І САТИРА

Перець 1980 №07 Сторінка 5

(Гуморески, Словничок жартівничок)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1980 / № 07 / Сторінка № 5

Перець 1980 №07 Сторінка 5 - Гуморески, Словничок жартівничок. Мультик про непідкупну секретарку Мал. Р. САХАЛТУЄВА ВСЮДИ ПЕРШИЙ Мій девіз це бути першим, Хай там вітер, хай тепло, Лиш отак ми перевершим Те, що вчора вже було. От чому аж лізу з себе Я Гаврило Живоглот. Кинуть клич з трибуни треба Першим крикну на весь рот. Першим звично тисну ручку Я начальству кожен раз, Першим миттю по получку. Першим влітку на Кавказ. Навіть вдома, добре знаю, Він зі мною принцип мій: Першим ложку я хапаю. Першим спать біжу мерщій. Бути першим це чудово. Активісту слава й честь. Дужа зброя в мене слово, Ще ж і плечі, й лікті ссть. Першим, значить, більш хапнутими то пак, сягнуть висот. Важко першим бути всюди. Та на те ж я Живоглот. Петро ПІДКОВА. СИЛА ВОЛІ Як у тебе терпцю вистачає. Щоб дивитися фільми нудні? Дуже просто: вони помагають Гартувать силу волі мені. Іван ТРІЙНЯК. НЕ ДОГОДИШ В книзі скарг у ресторані Запис: «Страви препогані...» Запис нижче: «Взагалі Дуже порції малі...» Кухар: Ну й життя настало: Той не їсть... тому все малої.. Михайло КОВАЛЬ. ПОХВАЛИЛАСЯ... Хвалилася Олена свасі: В пошані Гриць мій на Донбасі! Портрет його в шахтарськім місті Вивішують на чільнім місці... Портрет Грицька разів чотири Вміщали у «Вікні сатири». Віктор УТКІН. м. Лохвиця Полтавської області. Розказують, в Ужгородському обласному музично-драматичному театрі стався такий випадок. Тільки-но головний режисер приступив до репетиції масової сцени з піснями й танцями, в спектаклі «Дай серцю волю, заведе в неволю», як із-за куліс вибіг заступник директора по будівництву Ушенко й не своїм голосом закричав: Що ви робите? Ідіть негайно звідси!!! Головреж, відомий митець, народний артист республіки, настільки був шокований, що механічно перепитав: Куди йти? У правий куток сцени... З яких пір, обурився тоді головний режисер, відколи це госпо- дарннкн стали втручатися у творчий процес? Василю Івановичу, апелював він до директора театру, що саме нагодився, накажіть вашому заступнику звільнити сцену! Не можу, розвів руками директор, заслужений працівник куль тури УРСР В. І. Руснак. У нього акт. І акт такий, додав заступник. що якщо ви не послухаєтеся мене, то може статися непередбачене... Актори в паніці кинулися у протилежний куток, а режисер почав спантеличено читати офіційний документ, де писалося, що частина сцени в аварійному стані, і там не можна скупчуватися, встановлювати важкі декорації, танцювати Прочнтавшн, зітхнув: Господи, коли вже ми переберемося в нове приміщення! Мабуть, тоді, сумно відповів В. П. Ушенко, коли в тресті «За-карпатбуд» забудуть про «теорію Дя-ченка»... Тепер, шановні читачі, залишимо митця з його творчими роздумами й поцікавимось отією «теорією Дячен-ка», а разом і питаннями коли ж актори не боятимуться тупнути ногою на сцені, а ужгородці по-людському дивитимуться вистави. Кажу «по-людському», бо старе приміщення на 320 місць давно вже визнане, як аварійне. Отож, коли дев'ять років тому ужгородські служителі Мельпоменн діз налися, що нарешті почнеться будівництво театру на 800 місць, радості їхній не було меж. І будівництво розпочалося. Споруджувало театр будівельне управління «Жнтлобуд» (начальник В. П. Молдован) тресту «Закарпатбуд» (керуючий М. П. Плахотннк). Тоді ж і стали творитися неймовірні речі, які поступово гасили радість і надію в серцях акторів та шанувальників мистецтва. Наприклад: будівельники взяли собі за моду щороку не використовувати відпущені капіталовкладення. В 1972 році із асигнованих на будівельно-монтажні роботи 340 тисяч карбованців використали лише 74 тисячі, тобто 22,4 . Приблизно такі ж цифри спостерігалися і в наступні роки. Правда, торік був невеличкий «прогрес» використали «аж» 35 фондів. Забігши наперед, скажу, що на сьогодні не використано й третини асигнованих на будівництво коштів. Театр мали здати три роки тому, а зараз невідомо, коли його й здадуть Створювалася дивна ситуація. Громадськість, керівні органи міста й області хотіли, щоб був театр, а керуючий трестом М. П. Плахотннк та його підлеглі ніби не хотіли. Довго не могли збагнути, в чому річ. Поки аж не стала відомою «теорія Дячен-ка» (авторство якої, між іншим, дехто приписує т. Плахотнику). На одній із нарад заступник начальника управління виробничо-технологічної комплектації . Ф. Дяченко категорично заявив: «Я сумніваюся в необхідності такого театру для Ужгорода...». Очевидно, на основі цієї «теорії» 6 ПЕДАГОГІЧНИЙ…

Гуморески Словничок жартівничок

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"