Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1980 №07 Сторінка 3

Журнал Перець 1980 №07 Сторінка 3. ВІДСТУП Від ТРАДИЦІЇ Костянтин Іванович Войтицький, заступник директора Київського виробничого об’єднання «Вторчормет» з питань збуту і транспорту, готувався до виступу на авторитетній нараді за участю представника вищої інстанції. Ця обставина змушувала відповідальніше ставитися до написання доповіді, ретельно зважувати кожне слово. Особливо в тій частині, де йшлося не про успіхи. Звичайно, з одного боку, Костянтин Іванович з превеликим задоволенням обійшовся б і без цієї частини, але, з іншого, традиція є традицією: в наш час звіт без самокритики це весілля без музик. Тому-то К. І. Войтицький терпляче і наполегливо шукав такі варіанти самокритики, щоб і вовки були ситі, і кози цілі. «Не буду відкривати Америки, подумав він спочатку, скажу так, як усі кажуть: на жаль, товариші, в нашій роботі є не тільки значні успіхи, але й окремі недоліки у використанні вагонного парку». Написавши цю фразу, Костянтин Іванович знову замислився. «Якщо я скажу «окремі недоліки», значить, їх кілька. Які ж назвати? Що пресове устаткування працює не на повну потужність, одержаний металобрухт мн не встигаємо пакувати, накидаємо у вагони сяк-так, а тому завантажуємо їх неповністю? Не годиться. Якби доповідь призначалася для внутрішнього вжитку, я б, звичайно, пришпилив би декого до ганебного стовпа тим фактом, що за дев'ять місяців ми відправили недовантаженими 461 вагон, хоч насправді для тієї кількості металобрухту 200 вагонів вистачило б з гаком. За дві з половиною сотні вкрадених у держави, нехай і тимчасово, вагонів можна було б добряче декому з підлеглих намилити шию. Але для вищестоячих вух така інформація не годиться». Костянтин Іванович підвівся, прогулявся кабінетом. «Отже, формулювання «окремі недоліки» не підходить, бо які ж вони окремі, коли сотні ваго нів пропадають. Про недовантаження, мабуть, взагалі, краще не згадувати. Ляпнеш щось не так, а хтось поцікавиться, куди дивиться залізниця. Доведеться розповісти, що недовантаження ми від залізничників приховуємо, оформлюючи документи на перевезення так, ніби вагони завантажені по саму зав’язку, і за цю «зав’язку» платимо сповна...» У пам’яті заступника директора спливла чотиризначна сума, яку об’єднання сплатило залізниці за перевезення неіснуючих вантажів, але…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"