ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №20 Сторінка 9

(Байки, Гуморески)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1981 / № 20 / Сторінка № 9

Перець 1981 №20 Сторінка 9 - Байки, Гуморески. Мал. І. НОВИКОВА (Московська обл ) Петро СЛІПЧУК ДВІ БАЙКИ ЖАДНЮЧЕ МИШЕНЯ В коморі, щойно темна ніч настала, З підпілля виліз мишенят гурток. Аж глядь біля діжі, що в закутку стояла. Лежить кусочок сала. Як для дрібноти чималий шматок! Цур! Ось поділимо рівненько всім. Аби не скривдити нікого! Найменше писнуло. А старший мовив строго: Заждіть! Спочатку я хоч крихту з'їм. Тоді скажу, чи варто їсти, А може, сало те не чисте? Присій до знахідки, вммма смачне, І так вже дбас оком не моргне. Чекали-ждали братики й сестрички Ось-ось тукне. І сторопіли: сала ані кришки. Ласун лиш морду лапками втира. Наш братик виріс! Став немов гора! Малеча запищала вся. Ур-ра! Аж тут і Кіт в комору шасть тихенько. Бі-бі... біжім! стріпнулась дітвора Та в нірочку швиденько Одне за одним з усіх ніг. Ось і ласун до мірочки добіг. Такий товстенький, ситий. Добіг та тиць, круть так, верть сяк, А в нірку не пролізе, неборак. І закрутився, мов несамовитий... Це вже моє! Кіт вусами повів. Прищулився, присів І стриб! нещасне пискнути не веліло, Як на зубах захрумкотіло... Вас», це тобі не на роботу занізнюватнсь! Кінець печальний. Але гарненький урок Для тих, хто дбає лиш про свій роток. ЗАЯЧА ПРАВДА Тигр наче онімів. Сопів похмуро Вовк. В Шакала дибом шерсть на спині. Було, Бобер хотів щось мовить, та замовк... Могильна тиша на долині... Ніхто ані мур-мур: мовчать усі і край! Зненацька Лис поглянув Тигру в очі: А ми... Ми вашу думку знати хочем. Ну от, мою... Ти тут не загинай! Я що? Мене, до речі, ніби не чіпають. Тінь кинуто на вас на ко-лек-тив! На вас всі реп'яшки чіпляють. От ви й кажіть, раз натворили див. Чи ж я в усьому розбиратись мушу?!. По цім замовк... (А холод ліз у душу: «Доскочив аж до Лева... От вам і їжак!.. А щось скажи за критику розправа... Перепаде за все... Погана справа... Та я скручу нікчему цю не так!»). По хвилі знов заговорив: Тінь падає на ко-лек-тив! їжак увесь наш гурт звинив у злі: Він ніби бачив у кущах кістки ягниці І пір'ячко курей та ще якоїсь птиці, Мовляв, украдених в селі. Та це брехня! Наклепи злі! Шакал завив, їжак облив усіх нас брудом!.. Вовк теж: Щоб з нас хтось крав, душив?!. За брехні він відповідати буде! Он Заєць, мовив Лис, хай скаже нам, Чи в тих словах є правди хоч на грам. Устань, голубчику, скажи, не бійся. І Заєць, тіпаючись, звівся: Воно... якщо казать... Еге ж... брехня. Гик... гик... і сів, неначе п'яний, біля пня. Метнувся Лис: От бачте! Яснр все!.. І порішили: «їжак наклепник. В лісі не грішили...» А Заєць каявсь нишком у своїх гріхах: «Собака я. Збрехав. А все проклятий страх...» ...То правда. Що ж від Зайця ви хотіли?! Я ТАК СОБІ МИСЛЮ ГУМОРЕСКА 1 що ти ие кажи, а робочий день це тобі не вихідним. У робочого дня своя специфіка. От ти, приміром, на роботі. Я ж тебе знаю. Приходиш на дев'яту. Сонце уже у вікно заглядає. Відчиняєш вікно, виганяєш муху, щоб не дзижчала. Муха якщо дзижчить, то неспокійно якось на душі. Не той ефект. Тільки-но замислишся, почнеш різні ситуації з майбутнього свого відпускного купально-чорноморського періоду уявляти, як вона все тобі отим дзижчанням перекомаркає. А в тебе ж настрій. А в тебе ж уява грає. Наче ти йдеш берегом, босими ногами по теплому золотому піску шльопаєш, а до ніг твоїх хвилі голубі ласкаво туляться. А ти ведеш її за руку у манливу незвідану далечінь, ген туди кудись, аж до Євпаторії чи й далі. Отак би йшов і йшов... Аж тут телефон розривається. Робота є…

Байки Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"