ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №23 Сторінка 7

(Словничок жартівничок, Гуморески)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1981 / № 23 / Сторінка № 7

Перець 1981 №23 Сторінка 7 - Словничок жартівничок, Гуморески. Мал А АРУТЮНЯНЦА Ще дорогою до Овруча ми мимоволі стали пригадувати все, що знаємо про це колишнє древлянське городище. По-перше, те, що історія особливо середніх віків щедро вшанувала його помітними подіями, залишила на його древній землі чимало цікавих пам’яток. По-друге, що нині Овруч сучасне місто, районний центр Житомирської області. Мусимо сказати, що сьогоднішньому Овручу є чим пишатися і численними новобудовами, і рівнем культури своїх мешканців, і їхньою славною працею на підприємствах і в сільському господарстві. Також багато що пов’язує це місто і з минулим. Ну, хоча б і ця вибоїста дорога, якою ми в'їхали в Овруч. Дуже вона вже схожа на середньовічний путівець. Але справжньою давниною обдало нас, коли ми поцікавилися станом побутового обслуговування населення. Не ароматом екзотики під сиву старовину війнуло в обличчя при відвідуванні кафе «Овруч», «Полісся», «Зустріч», а викінченою, мало не печерною, антиса-нітарією, естетичним несмаком, де годі й сподіватися коли-небудь смачно поїсти. До того ж розміщено ці «точки» у благеньких сезонних павільйончиках. хоча працюють вони цілорічно Не колгоспбудівській їдальні, вас пригостять вдосталь. Зрозуміло ж, що згадка про цю дегустацію у відвідувачів збережеться на все життя... Відлякує овручан від себе і місцева чайна, котру оце нещодавно, видно, і метою осучаснення, перейменували в шашличну, хоча шашликами, кажуть. виробничих місцях й майстри фотоательє та хімчистки. Стиль їхньої роботи чимось відверто нагадує ту епоху, коли ще не було винайдено ні фотографії, ні хімічних реактивів. Тому, не дивно, що «хіміки» місяцями чистять одяг співгородян і гостей міста, а фото-майстри роками малюють, чи то пак виготовляють фото. Якщо не вірите, запитайте про це у молодого подружжя Кальниченків. яке понад рік тому замовило весільне фото, а знімків і досі не одержало. Що ж до продукції кравецького ательє № 2 (ательє № І рік тому благополучно завалилося і перестало існувати), то на ній відверто помітна тенденція надати одягові клієнтів анахронічно-етнографічного колориту. Словом, деякі кравці шиють такі «камзоли», що й не кожне опудало погодилося б начепити його на себе. Поволі вписується в стиль сучасності також автотранспортне підприємство № 05040, яким керує Г. І. Копишинсь-кий. Тут, видно, настільки шанують древній вислів «Тихше їдеш далі будеш», що вчасно споряджений на лінію автобус є неабиякою подією в житті колективу. Проходячи ж повз допотопні стенди міськдовідки обшарпані, з вибитими шибками, пожовклими папірцями об’яв Мал. А БОРДУНІСА Я чув, вам потрібен грамотний, мислячий помічник? Ось бачите, що робиться, товаришу ревізор: миші з’їли продукти, а цей мерзотник з’їв мишей і знищив усі речові докази. 0000000Є0000000000 00000000000000 Спершу все йшло як слід. Протовпився, сів. За звичкою очима у вікно. А дзуськи! Скло так обмерзло дідька лисого щось побачиш. Я й похукав, і рукавом потер де там! Цяточка висвітилась ну, як комарове око. Хіба крізь отаку щось розгледиш? За подібної халепи побалакати б із кимось, або півсторінки газетної інформації ковтнути. Дивлюся, сусіда вже почав газетою шурхотить, стиха навіть підмугикує. Я до нього. Товаришу, зайвої нема? Чемно спитав! Мене, скільки живу, грубіяном зроду не називали. І школа, і батьки, й інститут усі потроху старались, до доброти і ввічливості привчали. А що сусіда? Зайва у попа жінка! буркнув. Ясно з ним десь промахнулись. На скронях уже сивенько, а культури катма. Припустимо, зайвої у нього справді не було, хоча культурний чоловік дві- По-перше, відказую, я не галасую, я питаю. Є різниця? Є! А по-друге у бібліотеки я не ходак... Воно й видної Хотів я йому дохідливіше: так, мовляв, і так, нині у бібліотеки бити ноги дурне діло, ЦІННИХ книжок там мало «зачитують», моя домашня багатша, але роздумав. Подумає хвалько. Ну, що ви на мене дивитесь? Казали б прямо, що сісти хочете... Вгадав? Старенький аж зблід. Ох, уже ці мені древні інтелігенти! Звикли до усяких дипломатичних витребеньок, а як розкусиш вдає непорочну діву... Сидіти, продовжую, воно ж краще, ніж стояти. Хіба я не розумію? Не турбуйтесь. Мені скоро виходити... Вичавив з себе і порожевів. Ясно і свербить, і почухатись на людях незручно. краще враження справляє кафе «Юність». Розташоване воно, правда, у капітальному приміщенні, але за культурою обслуговування фактично нічим не відрізняється від корчми. Не багато радощів візьмуть з собою відвідувачі, залишаючи робітничі їдальні райсільгосптехніки, автотранспортного підприємства № 05040, міжколгоспбуду. Працівникам цих харчових закладів, приміром, чомусь ліньки добре мити посуд, урізноманітнювати меню. Щодо закусок із свіжих овочів, то тут, очевидно, свято дотримуються тих звичаїв, коли вся Європа не кажучи вже про Овруч ще не знала, що таке салати з помідорів та огірків. Зате несвіжим ситром, як, наприклад,…

Словничок жартівничок Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"