Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №04 Сторінка 5

(Гуморески)
Перець 1981 №04 Сторінка 5 - Гуморески. Мамаївці (нинішні Новосілки) це село. Недалеко від Чернівців. На Північній Буковині. Чудове село. Багате село. І людьми, і красою, і врожаями, і талантами. Візьміть, приміром, новосілчанина Дениса Івановича Стасюка, Героя Соціалістичної Праці, голову колгоспу. Звичайний начебто собі чоловік. А слухаєш його дух захоплює. Таке мислення! Такі знання! Тут вам і педагог, і економіст, і господарник, і соціолог. Дивлюся на нього і так мені й кортить... Ну, аж з язика звисає: Денисе Івановичу, і все ви ото самі? А колись же поміщик Зінгер запевняв і переконував: «Мужик без пана, що віз без дишла». Денис Іванович лукаво-лагідно посміхається, а тоді каже: Не сам! От бачите, ніби радію я. Я ж відчував. Із ким же? Вам поіменно? Поіменно, кажу, поімен- но. * Тоді пишіть: телятниці Марія’’ Паскар, Лідія Носовкіна, доярки Пі- вонія Лагодин, Медорія Демчук, ме- ханізатори Степан Товстовський, Дмитро Подільчук, ланкові Дудчак Марія, Торанчук Сідонія, Григора-ь щук Рахіля... Стоп... перебиваю. Тися- чу вибачень, Денисе Івановичу. Це ж яка Рахіля Григоращук? Чи не ота, що уже кілька років на пенсії? Чи не ота, про яку канадський турист Іларій Прокіп у книжечці «На землі моїх предків» писав... Дозвольте процитувати: «На прикладі колгоспу імені Ле-ніна, що знаходиться недалеко від Чернівців, добре видно, як розумно , і економно тут господарюють... Ко- « лектив сільського господарства змінив долю людей. Ілюстрацією цього може слугувати доля видатної 60- річної жінки Рахілі Григоращук, Ге- роя Соціалістичної Праці, нині пенсіонерки... їй було біля чотирьох років, коли батько у важких пошуках за шматком хліба емігрував до Кана-ди. Там на залізниці помер. Виходу в сім'ї Григоращуків іншого не бу- ї ло, як видати 14-річну Рахілю за- ? між...» Й «На основі піднесення економіки, підвищення ефек-іявності суспільного виробництва забезпечити дальше зростання народного добробуту, розвиток соціалістичного способу життя, всієї системи суспільних відносин». ставляв науку Радянської держави на міжнародній нараді вчених ізиків галузі напівпровідників, організованій ЮНЕСКО у Парижі. А наукові праці доктора зико- математичних наук Юрія Подільчу- ка з інституту імені Патона. А заслужений художник республіки Во- «Основні напрями економічного і соціального розвитку СРСР лодимир Кокоянчук, кандидати наук О. Глібка, В. Кудринський, 3. Тоз-стюк, І. Лук'янюк!.. А тепер візьміть учителів, лікарів, офіцерів, агрономів, зоотехніків, директорів, голів. І все це новосілчани. І все Невже це про неї? уточнюю. Про неї. Так, Рахіля Юріївна уже кілька років на пенсії, але вона працює. Ланкова бригади пенсіонерів, співає в хорі-ланці. А візьміть Іллю Клевчука, члена колишнього підпільного Централь- ного Комітету Компартії Буковини. Хочемо до матері до України Радянської! Підемо з Україною більшовиків! Ми за Леніна! проголосив він у Чернівцях у 1918 році. Іллю Клевчука за ці слова закатували румунські бояри. Але слова його були мовлені, зерно посіяно. І коли ви їхатимете з Чернівців чи на Чернівці гарним асфальтовим гостинцем, що пересікає навпіл Ново-сілку, зверніть кілька метрів убік. Зупиніться, схиліть голову в шанобі перед пам’ятником волелюбному борцеві за свободу свого краю Іллі Клевчуку. Схиліть голову і підніміть її. Огляньтеся навкруги. Якщо ви, наприклад, людина вже в літах і колись приїздили у старі Мамаївці, то тепер, за Радянської влади, не пізнаєте їх! По-перше, стріх уже давно. По-друге, болота і нема. Є тут життя. Нове біографія нема. і калюж теж життя. Но-села. Ново- ва, радянська 3 новими зако- нами. З новими порядками. З новими людьми. Роботящими людьми, талановитими людьми. І все це, уявіть собі, без поміщика Зінгера.!3, Колишні буковинські мужики та їх- ні діти стали господарями своєї долі. Живуть, газдують і відпочивають. Посміхаються, співають пісень, ходять до шкіл. Не до чужих до своїх. Рідних. Звичайних і музичних (у Новосілках…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"