ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №15 Сторінка 13

(Страшне перо не в гусака)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1981 / № 15 / Сторінка № 13

Перець 1981 №15 Сторінка 13 - Страшне перо не в гусака. «Розписка Я Головань Дмитро Андрійович даю цю розписку в тім, що я більше не буду споживать спиртні напої і вестиму себе в дусі сімейного життя». Надіслав І. І. КОНДРАТЧЕНКО. «Особи, які не зареєструвались з собаками, будуть покарані в адміністративному порядку». (З об'яви). Надіслав С. ЯЛОВИК. «Сьогодні в колубі показуватиметься фільм Место встречи изминить нельзя до девьяти с продолженієм». (З об'яви). «В той же час будівельники мають побудувати родильні приміщення тваринам для експлуатації їх доярками». (Із звіту). Надіслала О. СКИРТАНЬ. Скоротився робочий день, більше стало часу для культурного відпочинку. Тим-то все більше людей починає придумувати собі різні хобі, тобто захоплення. Один збирає фото кінозірок, інший забиває «козла», один у вільний час грає на скрипці, інший ходить по гриби, а тим часом ще інший колекціонує сірникові коробки або різні марки... коньяків. До кожного такого захоплення ми ставимося з повагою. Більшою чи меншою. Але хобі, котре обрав для себе Роман Білоус, шанувати не можемо. Воно чомусь викликає зовсім протилежні почуття. Роман Антонович за основним фахом учитель, працював у школах Рогатинського району. Так, не в школі, а в школах, бо випробовував свої педагогічні здібності в доброму десятку цікіл. Чому так часто міняв місця? На це певною мірою проливають світло деякі документи. Ось наказ завідуючого райвно, виданий ще в серпні 1957 року: «...заслуговує зняття з роботи, але, враховуючи обіцянку тов. Білоуса виправитись, наказую оголосити догану і, в зв'язку з тим, що він втратив авторитет серед населення, учителів та учнів у селі Воскресінцях, перевести його з Воскре-сінської семирічної школи в Черніївсь-ку семирічну школу». Ох, це «але»! Скільки разів воно вже підводило! Здавалося б, якщо людина чесно заслужила зняття з роботи, то звільняй. Бо коли чоловік зумів втратити авторитет серед населення одного села, то він це успішно зробить і в іншому. Білоус це переконливо довів. Через дев'ять років інший завідуючий райвно фіксує, що Білоус, працюючи вже в Лучинецькій школі, «ображає вчителів та учнів, дезорганізує педагогічний колектив... заслуговує звільнення з роботи». І знову «але», і знову «враховуючи», і сувора догана. Ще через сім років, себто в 1973-му, уже наступний завідуючий пише в характеристиці: «Протягом усіх років Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА Кажу тобі, Сидоренко, краще починай палити не виживеш ти на наших нарадах! перебування в школі... складав наклепницькі вигадки про вчительський колектив, його поведінку неодноразово обговорювали на різних шкільних нарадах, не піддавався впливу педагогічного колективу». Цю характеристику зажадав народний суд, який мав розглянути порушену проти Білоуса кримінальну справу. Справа полягала в тім, що Роман Антонович обляпав наклепницькою багнюкою колег з Лучинецької школи, з якими колись працював, і принагідно побив сусідку. Суд, зваживши небезпечність цих Білоусових захоплень, засудив його на сім місяців позбавлення волі. На той час Роман Антонович працював уже в школі села Помоняти. І раптом до судових органів надійшло рішення загальних зборів працівників Помонятської школи з проханням «передати його на перевиховання працівникам нашого колективу». Важко сказати, чим керувалися, пишучи це, ломонятські вчителі. Тим хіба, що ображено якихось чужих учителів і побито якусь чужу громадянку, а Білоус, як не як, на даному етапі учитель своєї, помонятської, школи. (У дужках зауважимо, що особливу енергію в компанії по спасінню Білоуса виявила вчителька Л. Й. Марушій. Запам'ятайте це прізвище, про всяк випадок). Вищий суд, однак, визнав мотиви клопотання не досить обгрунтованими і залишив вирок у силі. Роман Антонович одержав реальну можливість протягом семи МІСЯЦІВ вимушеного дозвілля ретельно помізкувати над тим, чи не варто в майбутньому обрати собі якесь інше хобі. А керівники народної освіти за той же час могли подумати, чи варто після виходу…

Страшне перо не в гусака

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"