Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №22 Сторінка 5

Перець 1981 №22 Сторінка 5. КЛУБ ГУБИТЕЛІВ ПРИРОДИ Батьки міста Бердянська, почувши пісню: Ой, горе тій чайці, Ой, горе небозі, Що вивела чаєняток При битій дорозі... вирішили, щоб чайка та горя не знала, закріпити за нею постійне місце для гніздування не «при битій дорозі», а на невеличких острівцях Дзендзики, що в Азовському морі поблизу міста. З цією метою у березні минулого року й було прийнято рішення виконкому Бердянської міської Ради народних депутатів. Тим рішенням острівці оголошено заповідною територією, на яку не повинна ступати людина, щоб не заважати чайкам та іншим малим і великим птахам жити-плодитись... Нагляд за виконанням рішення виконком поклав аж на п'ять підлеглих йому організацій: 1. Товариство рятування на водах; 2. Відділ внутрішніх справ; 3. Держрибінспекцію; 4. Водну інспекцію; 5. Організацію Товариства охорони природи... Та як відомо, там, де дитина має багато няньок, вона частенько лишається без ока. То ж діток чайки, що мала необережність вивести їх на отих «заповідних» острівцях, при п'яти названих няньках, спіткала доля не краща, а значно гірша, ніж чаєняток, що їх вивела чайка при битій дорозі. Бо на чаєняток, що вивелись на тих острівцях, кожного божого дня насувається навала людей на моторних човнах, та ще й і з собаками. З раннього ранку і до пізнього вечора та навала п'є-гуляє на «заповідних» острівцях. На мілководді затягує «драчки» і виловлює мальки риби, розводить багаття, варить юшку.. А тим часом над острівцями висять хмари чайок-матерів, які в небі в'ються, об сиру землю б'ються, благаючи, щоб гнізда не руйнували, а дали їм можливість своїх діток-чаєняток погодувати. Та на них ніякої уваги не звертають. Нещодавно спеціальна комісія підрахувала, що більше третини чаєнят, що вивелись на тих острівцях, загинули від голоду, бо наполохані непроханими гостями матері-чайки не змогли їх годувати... Про це вже двічі писала місцева газета «Південна зоря», називала прізвища «дикунів». Але виступи газети поки що лишаються гласом…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"