ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №09 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1981 / № 09 / Сторінка № 5

Перець 1981 №09 Сторінка 5. Якийсь час тому Києві стали з'являтися дивні скульптури: лежачі дебелі молодиці з похмурими обличчями, так схожі між собою, мовби продукував їх один і той самий маестро. Оскільки особливо естетичними та вишуканими назвати ці химерні створіння було досить важко, жителі та гості Києва почали звергатися до Перця з запитами, яким чином і з чийого відома можуть встановлюватися подібні витвори, позначені несмаком, шаблоном, кволістю творчої думки. Редакція зацікавилася цим справді злободенним питанням, у результаті чого в № 2 журналу було вміщено фейлетон «Мадонна з навантаженням*. На цей виступ Перця дав відповідь заступник голови ПЕРЦЕВІ ВІДПОВІДАЄ ДЕРЖБУД УРСР Державного комітету УРСР у справах будівництва тов. Жариков. Обговорення фейлетону «Мадонна з навантаженням», повідомив він, на засіданні комітету разом із представниками Художнього фонду УРСР, Головного архітектурно-планувального управління Київської міськради, виробничого об'єднання «Художник» показало, що критика на адресу слабких творів декоративної скульптури правильна і знайшла повну підтримку. За підсумками обговорення видано наказ Держбуду УРСР та Міністер ства культури УРСР, в якому вказано на необхідність суворого дотримання фінансовими органами республіки встановленого порядку, за яким декоративні скульптури дозволяється встановлювати лише при наявності офіційних протоколів містобудівної ради при міськвиконкомах, архітектурно-художньої ради і Художнього фонду УРСЕ Держбуд УРСР ухвалив зняти декоративні скульптури в Києві, про які йшлося у фейлетоні, а також у Лубнах як такі, що виконані на низькому художньому та професійному рівні. За відсутність контролю за розробкою та розглядом проектів і за розміщенням монументально-декоративних скульптур головному художникові м. Києва тов. Сидорову оголошено сувору догану. «ЖЕРТВИ» СЕРДЯТЬСЯ... (ОГЛЯД ЛИСТІВ) Із самого початку внесемо ясність: «жертви» це ті керівники установ, організацій, підприємств чи господарств, котрі одразу ж вибухають «благородним гнівом» при згадці про того чи іншого скаржника. Як от, скажімо, керівники Криничанського райвиконкому Дніпропетровської області при згадці про громадянина Вареника В. І. Ще б пак. Свого часу громадянин Вареник написав до «Перця» про вщент розбиту дорогу в селі Леніна, непроглядну темряву на сільських вулицях, перебої із завезенням товарів першої необхідності. Листа було надіслано до Криничан М.і.і В ГЛИВЕНКЛ Соромно мені сидіти, Лорочко, на шиї у твоєї матері. Поїхали до моєї, та? ського райвиконкому на розгляд та вжиття заходів. Звідти невдовзі надійшла відповідь (копія скаржнику) за підписом голови виконкому т. Ца-берябого. Зміст відповіді: критику визнано правильною, все враховано, питання вирішуються. Минуло два з половиною роки. І ось на тобі, громадянин Вареник пише до «Перця» нового листа, називає ті ж самі факти, «коментує» всі пункти попередньої ВІДПОВІДІ т. Цаберябого. Інакше кажучи, не дає тому спокійно жити. Ну, як тут не сердитися?! Напевне ж, слави невиправного «письменника» в жанрі скарги заживе в очах місцевого начальства і громадянин Коротенко з села Печище на Сумщині. Ну, гаразд, написав три роки тому скаргу до Сумського райвиконкому про зволікання з будівництвом дороги в селі Печище і від нього до роменської траси. Так йому ж одразу й відповіли причому сам заступник голови виконкому т. Си-дорець. Дуже культурно ВІДПОВІВ, по імені й по батькові…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"