Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №24 Сторінка 7

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1981 / № 24 / Сторінка № 7
Перець 1981 №24 Сторінка 7 - Гуморески. Ех, сказав технолог Радибога, примітивні ми з вами люди. Чого це раптом? образився плановик Зозуля. У мене є диплом. Та я не про те, мовив Радибога, розглядаючи нас із Зозулею крізь скло фужера. А в розумінні, що ми урбаністи свинячі. Я не урбаніст, знову образився Зозуля. Я атеїст. НА ЛОНІ ГУМОРЕСКА Із подальших дебатів, які велися напередодні Нового року в кафе «Ластівка», виявилося, що плановик вважає урбаністами послідовників древнього римського папи Урбана. Я пояснив Зозулі його помилку, після чого він одразу повеселішав, і ми ще раз випили за завтрашній Новий рік. Так ото ж я й кажу, знову почав технолог Радибога, що ми з вами примітивні урбаністи. Сидимо у своїх міських квартирах і носа на природу не витикаємо. Навіть таке чудове свято, особливо пов'язане з природою, як Новий рік, і то проводимо у чотирьох стінах. А що ти пропонуєш? поцікавився Зозуля. Виїхати на лоно! проголосив Радибога і переможно глянув на нас. І там, де-небудь серед засніженого лісу, прикрасити струнку ялинку причому не зрубуючи її, не калічачи окрасу рідної землі, а потім інтелігентно посидіти біля вогнища, як сиділи колись наші пращури, поспівати, випити по келиху шампанського... Пращури не пили шампанського, вставив плановик Зозуля. Ну, це я так би мовити, фігурально, пояснив технолог. Звичайно, крім шампанського, треба взяти й дещо міцніше, бо замерзнемо. То як згода? Що ж, друзі мої, сказав я. Ідея чудова. Справді відриваємося ми від свого коріння, забуваємо про спілкування з природою, яке потрібне кожній людині для духовного очищення, для того, щоб відкинути дрібні, буденні клопоти і по-справжньому прилучитися до вищої краси. Словом, давайте організуємо зустріч Нового року так, щоб вона усім нам запам'яталася назавжди... Наші дружини навдивовиж легко погодилися провести святкову ніч у такий незвичайний спосіб. Як виявилося, це було пов'язано з тим, що моя хотіла похвалитися новим кожушком, жінка Радибоги синтетичною шубкою, а Зозулина люксусовою протисніго-вою парасолькою із якогось прозорого матеріалу, схожою на церковний купол. Ми взяли із собою сумки з їжею та питвом, розкладні стільчики, портативну газову плиту з балончиком і сікачі для м’яса, які мали намір використати для заготівлі дров під святкове багаття. Зійшовши з електрички, ми про-тьопали засніженою дорогою до лісу й одразу ж здибали невеликий молоденький ялинничок. Так-так, сказав Радибога, присвічуючи ліхтариком і оглядаючи стрункі лапаті деревця. Що ж це вони так тісно ростуть? Он ту ялиноньку варто б прикрасити, але ж до неї не підсту-пишся. Нічого страшного, тут же зра-ціоналізував плановик Зозуля. Дрова нам потрібні? Потрібні. От і очистимо місце. Проведемо, як кажуть, санітарну рубку. За роботу, друзі мої! закликав я, і ми із Зозулею, озброївшись сікачами, розпочали санітарну рубку. Ялинки були тонесенькі і піддавалися надзвичайно легко. Працювати було одне задоволення! Тим часом Радибога дістав із картонної коробки паперові гірлянди та сріблястий дощик із фольги й заходився обережно чіпляти їх…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"