Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №19 Сторінка 11

(Наші незабутні одноперчани)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1981 / № 19 / Сторінка № 11
Перець 1981 №19 Сторінка 11 - Наші незабутні одноперчани. НАШІ НЕЗАБУТНІ ОДНОПЕРЧАНИ Шарж А. АРУТЮНЯНЦА УЧЕНИЙ У вченого помер його колега й друг. Як друзів, знали їх по всій окрузі. Так, так, і в стариків, окрім недуг, Бувають інколи ще і хороші друзі. До вченого прийшла покійного дочка: Скажіть на панахиді двоє слів про тата. Без підготовки? Вчений здивувався, з коцдачка? Та про такі діла хоча б за три дні треба нас попереджати!.. ЮВІЛЕЙНЕ Півсотні років, а не кроків... Не сподівався, не гадав. Насправді жив він тридцять років, А двадцять, літ прозасідав. 16 жовтня цього року Сергію Іларіо новину Воскрекасенку виповнилося б 75 років. Любителі його талановитих творів привітали б поета-ювіляра щиро й сердечно, побажали б йому доброго здоров’я й нових творчих успіхів. Щиро й сердечно привітав би його, насамперед, «Перець», бо сатира Сергія ВІРНА ЖОНА За східними мотивами Вона була щира, вродлива і мила, Любила лише чоловіка свого. І ось бідолаху покинула сила, Звалила недуга у ліжко його. Дружина ридала й клялась, що не зможе Прожити без нього й добу одну. І так, як ділила по досі з ним ложе, Поділить із мужем своїм і труну. Не зарікайся, допоки жива, Такі чоловік їй промовив слова. Вона ж відказала, подумавши мить: Якщо мені дано тебе пережить, То я, далебі, Вірна й по смерті буду тобі! Не зарікайсь, бо чого не бува, Поки людина жива. ОБІЦЯЛЬНИК Не чув я прізвища такого, Хоч є і гірші у природі. Це так презирливо про нього У нас говорять у народі. Він чемно вам назустріч встане І вийде запросто з-за столу... І вам одразу легше стане, Мов з пліч упав тягар додолу. Він запита вас: чи здорові? Поможе вам у крісло сісти. Ви стрілись вперш, а вже готові Йому всі тайни розповісти. Ах, чоловік! А що вже чулий... Годину слухає й не дише. Згадайте, може, щось забули? Спита і все в блокнот запише. Та він для вас як рідна мати, Він зна, коли вас приласкати, Де слово добре вам сказати, Де головою похитати. Він руку щиро вам потисне, Пообіцяє дать підмогу, Під ліктик візьме ненавмисне І проведе аж до порога. Воскрекасенка була окрасою перчанських сторінок протягом кількох десятиріч. Минуло вже два роки, як не стало дорогого нашого од но перчини на. Але творчість його не кане в Лету забуття. Вона завжди лишатиметься у бойовім строю. А я перед господом богом клянусь, Що більше ні з ким уже…
 Наші незабутні одноперчани

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"