Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №19 Сторінка 5

(Вітаємо ювілярів)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1981 / № 19 / Сторінка № 5
Перець 1981 №19 Сторінка 5 - Вітаємо ювілярів. Остап ВИШНЯ ОТ ТАК ОДСВЯТКУВАВ! (З маловідомих творів) Село, звичайно, святкувало різдво «по-старому». Та ще як святкувало! З попівською молитвою. З дзвонами. З салом. З ковбасами. І... з самогоном! Як водиться. А підготувалися до свят як слід. Постаралися. Кабанів кололи. Ковбаси начиняли. Курило литво з патоки та з слив. А тоді давай «вгощатися». Та так «навгощалися», що дехто й дуба дав. Ось, наприклад, Петро. Жив собі чоловік, як і всі грішні люди живуть. Ходив до церкви. Гримав на жінку. Потягував потроху «гірку». Довго б отак цей чоловік прожив. А отже: подивуйтесь! Треба було халепі приключитися! Та ще в який день! На самий перший день різдва це диво дивне сталося! Ото поцупив, значить, Петро трохи на свят-вечір. На ранок сходив до церкви. Одмо-лив усі гріхи. Прийшов додому й почав чистою душею до нечистого анахтемського «зеленого змія» залицятися! А він отой змій самий пекучий та міцний, щоб він йому сказився! Так до себе й тягне. А Петро все залицяється та залицяється... Оце перехилить в пельку одну чарчину. Закусить як слід, кортить ще. Вип'є ще. Знову закусить ковбасою смаженою. А воно ще кортить. А жага не задовольняється. У череві тобі горить, неначе там кишки хтось гасом поливає. Ну-Й собі поливаєш оту бісову пожежу. Не залишити ж справи так, щоб тебе всього спалило? Ото ж точнісінько таке й з Петром було. «Наприкладався», сердега, так, що не зчувся, як…
 Вітаємо ювілярів

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"