Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1981 №03 Сторінка 4

(Гуморески)
Журнал Перець 1981 №03 Сторінка 4 - Гуморески. Мал В. ГЛИВЕНКА ГУМОРЕСКА Бігла щодуху Марія Іванівна, мов коза, через калюжі стрибала, задихалась, захекалась, по коліна забрьохалась, а проте до автобуса запізнилась. Хряпнув він перед самісіньким носом дверцятами і, натоптаний по самісіньке годі жінками, портфелями, чоловіками, мішками, сумками, дідами, корзинами й бабами, посунув далі, залишивши на зупинці хмару смердючого диму. Не встигне Марія Іванівна на службу вчасно добратися. Що ж його робити, як же бути? Таксі взяла б, так де ж воно? Глянула сюди-туди, назад озирнулася і побачила знайомий зелений фургончик, тупоносий, опецькуватий, таким їздить Іван Іванович, завідуючий райшл яхвідділом. Може, виручить сусідку свою? Вибігла на дорогу, проголосувала. Зупинився фургончик. Вам чого, чорнобрива? Ой, сусідоньку дорогесенький, підкиньте до газконтори, на роботу запізнююсь. А Іван Іванович жартує, він сьогодні в доброму гуморі. Як же ж не підкинути таку жіночку чудову? Підкину, хоч і не туди їду. А настрій у Івана Івановича добрий сьогодні тому, що в районі достроково закінчено ремонт доріг, вчора рапорте відправив керівництву своєму безпосередньому. А завтра Як би задобрити керівництво колгоспу, щоб воно нам притулок дало? ще одне свято день народження дружини. Тут уже самим рапортом не відбудешся: везе Іван Іванович у фургончику ящик горілки та два ящики пива, та закуски всякої у кульках та пакунках. Сідає Марія Іванівна в кабіну, а Іван Іванович підморгує їй по-парубоцькому й пригощає колючими, неоковирними жартами, мов тупою пилкою пиляє: Як же не підкинути таку балерину? Та на край світу підкинув би, а не тільки до газконтори, хоч і старувата вже... В інший час та на іншому місці за такі дотепи Марія Іванівна так би його відбрила, що язик йому в роті кілком би став, а тут доводиться терпіти, на чиєму возі їдеш, того й слухай мовчки, не огризайся. Як же не підкинути, теревенить далі Іван Іванович і не встигає доточити чергового дотепа. Фургончик влітає в широченну калюжу, його кидає в один бік, потім у другий, потім підкидає вгору, щось гупає, грюкає, бряжчить, дзеленчить, Іван Іванович тисне на гальма, зупиняє машину й переляканими очима дивиться на Марію Іванівну. От тобі й підкинув, розгублено каже він, от тобі й сабантуй, оце тобі…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"