Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №05 Сторінка 7

(Байки, Гумор та сатира про роботів)
Перець 1981 №05 Сторінка 7 - Байки, Гумор та сатира про роботів. Мал. В. ЧМИРЬОВА ОСВІЧЕНА МАКАКА ...Кажуть Кури, що з тих пір Не вертався Півень в двір. І почав поспіхом застіба- Автобус спускався з гірки. Внизу заморгали вогники міста. Ура, Миколаїв! радісно вигукнув хтось із пасажирів. Нарешті... ти пальто. На нього подивилися зі співчуттям. Ви, товаришу, не місцевий? А що? Та так... Перед самим містом водій попросив пасажирів звільнити салон і поїхав на заправку. Люди тим часом їхав на заправку. Люди тим часом покірно гнулися під дошкульним холодним дощиком. Неподобство! Чому не збудують хоч якогось навісу? пробурчав новачок. - А ви ще й жартун! озвався хтось із пасажирів. Погляньте краще на дорогу до заправочної станції. Бачите, які вибої? Кажуть, що недавнечко начальник вантажного автопарку № 13069 Анатолій сандрович Лафаренко разом із начальником пасажирського автопарку № 31412 Борисом Медніком ходили до ворожки, щоб з’ясувати, хто І коли добудує отой кілометр дороги, на якому їхні автомашини обривають буфери об каміння. Так ворожка послала їх під три чорти. Я, каже, закоханим ворожу, а вас туди семеро підприємств заправлятися їздить: два АТП, цех безалкогольних напоїв, ковбасний цех, райкомунгосп, піщаний кар'єр і райшляхбуд. То ви, каже, маючи в руках техніку і матеріали, гуртом не можете кілометр шляху зробити?! Так нічого ті начальники у неї добилися. Тим часом підійшов автобус, і всі знову всілися на свої місця, доїхати до автобусної станції. невдоволено Олек- Гн Михайловичем й не щоб Во- г ЕХ * І Ш І! І е У метрів на розташована за триста убік від головної траси. Повернути б тільки наліво, на вулицю Івана Фран- і ось вона, станція. Та ні: просто на проїзді хтось поставив великі бетонні вази з квітами. Що ж, естетика вимагає жертв! Автобус здає назад. Повертає в провулок Ча-паєва. І тут заїжджає в тупик: на проїжджій частині виросли дві металеві труби. Зносу назад, профтехучилища № 9 через місток періоду раннього ренесансу водію вдалося за три маневри ка, станція, хтось Біля (вперед-назад) звернути на вулицю 22-го Жовтня, яка нарешті й привела на автобусну станцію. І тут знову почувся голос новачка: Неподобство! Куди ж тут виходити -X л І Макака (де нам невідомо) Знайшла обкладинку з диплома. Скрізь по гілках вона стрибає, Макаку кожну зупиняє І все пита, Замість привіту: А маєш вищу ти освіту?! Віталій ШМИГОЛЬ. Тут уже дехто з місцевих жителів аж образився. Як вам не соромно? Де ви бачите калюжу? Це, до вашого відома, вається Сухий Потік і існує ось уже понад 400 років. Історична, так би мовити, пам'ятка! А ви калю-южа Так може б її, ту пам'ятку, в бетон узяти? не здавався приїжджий. Чи, може, матеріалів знаменита канава, яка нази- матеріалів їжджий. Чи, бракує? Ні, ну, ви бачили? захвилювалися місцеві. Що значить бракує? Та одну лише вулицю 22-го Жовтня у нас щороку розкопують і знову асфальтують. Ви знаєте, скільки на це матеріалів іде? Так що асфальтувати й бетонувати, слава богу, є чим. Справа не в цьому, а, повторюємо, у збереженні історичного колориту. Ясно вам? Остаточно присоромлений чок, притискаючись до парканів, застрибав до готелю «Дружба». Перш за все побіг до кафе. Там його чекало розчарування: кафе працювало тільки з 12 години дня, але, з нагоди вихідних днів суботи й не- Дове- і»: Гч нова- ділі взагалі було зачинено, лося оглядати пам'ятки міста на голодний шлунок. Правда, пройшовшись вулицями Гудкова і Калініна, наш новоприбулий швидко втратив свій туристський запал. Бо, не маючи достатнього досвіду в подоланні історичних і неісторичних, сухих і наповнених водою перешкод, швидко набрав собі повні черевики і повернувся до готелю. Добре, що там, у коридорі, виявилася одна незайнята розкладушка! і С. ІВКО. м. Миколаїв на Львівщині. просто в калюжу? БАЙКА Того ясного, сонячного ранку вилупилося на світ Гидке Гусеня. Ой матінко, яке ж воно гидке! сказали хором усі кури, качки і гуси баби Насті. Ну, то й що? войовниче запитала…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"