Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1981 №02 Сторінка 2

(Усмішки, Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1981 №02 Сторінка 2 - Усмішки, Телеграфне Агентство Перця. Ріал. ГИ КАПУСТИ (м Донецьк) Працюйте спокійно, маестро. Встигнете намалювати все до останнього гвинтика. ПЕРЦЯ ** ' т«* НОВЕ У ГЕРОНТОЛОГІЇ Наш кореспондент передає з міста Стрия Львівської області. Газетна інформація про те, буцімто десь у вічній мерзлоті відкопали мамонта і він так зберігся, що його можна було б хоч сьогодні засмажити, викликала в начальника будівельного управління № 7 тов. Дунця не зовсім професійний інтерес. Не виключено, що в холоді і людина старішатиме повільніше, вигукнув він. Ану, давайте підсобимо геронтологам проексперименту-смо! Об’єктом експерименту обрали Володимира Петровича Кринка, колишнього партизана, учасника Великої Вітчизняної війни. Він саме мав одержати квартиру в новому будинку по вулиці Зої Космодем’янської, 6. Будівельники зробили так, що зимової пори температура в кімнатах не перевищує 6 8 градусів тепла така ж, як і в холодильнику. Перші результати не дають уяви, наскільки холод продовжує життя. А от нервову систему він розхитує. Колись врівноважений і спокійний, В. П. Кринко уже бігав сваритися в котельню, до начальника ЖЕК № З В. М. Бушака, начальника міськ-житлоуправління П. М. Бойка, заступника голови міськради В. Д. Крутого. Експеримент триває. УРОЧИСТА ЗУСТРІЧ м. ВОРОШИЛОВГРАД. (Кор. ТАП). Громадськість міста урочисто зустріла на залізничному вокзалі першого пасажира, якому пощастило своєчасно прибути до поїзда Ворошиловград Київ маршрутним автобусом № 101. До цього всі подібні намагання закінчувалися для його попередників дуже сумно, а точніше безумовним спізненням на поїзд. Природному газу зелену вулицю! якось привселюдно вигукнув Дмитро Лукич Нагаиник Можливо, ця репліка загубилася б серед десятків подібних, якби Дмитро Лукич був просто Дмитром Лукичем Оскільки ж Д Л Нагаиник фігурує у штатному розкладі управління Південної залізниці як начальник служби цивільних споруд, то заклик було почуто. Оце діло! побачивши як заметушилися підлеглі Д Л. Нагаиника. зрад.ли мешканці залізничного селища при вузловій станції Красноград що на Харківщині. Адже у самому місті Красно-граді блакитне паливо вже палахкотить із самісінького 1970 року, а в нас і досі його чортма . І чотириста сімей залізничників із нетерпінням почали чекати, коли Дмитро Лукич піде у рішучий наступ за благоустрій їхніх будинків І наступ почався. Служба цивільних споруд швидко замовила проектну документацію і не менш оперативно уклала прямий договір з будівельно-монтажним управлінням № 13 тресту «Укр-газкомунбуд». Зробивши все це, працівники служби втомлено розслабилися на своїх службових стільцях. І раптом з цього приємного стану їх вивів вимогливий голос начальника БМУ-13 Миколи Григоровича Петрикіна. Давайте будівельні матеріали! Сказати чесно, це аж ніяк не входило в райдужні плани Дмитра Лукича Почувши таке, начальник служби навіть образився А хіба ми мусимо?.. Ну, не ми ж вам будемо давати труби, устаткування і так далі. У нас із вами різні міністерства. Ви шляхів сполучення, а ми комунального господарства. Розпорошувати фонди нам ніхто не дозволить. Ясно. Але.. Але у нас всіх отих штуковин немає, відверто зізнався, почухавши потилицю, Дмитро Лукич. ТІ САМІ ГОСТІ В ТУ САМУ ХАТУ «ВИШУКУВАННЯ» Тоді вам треба було централізовано передати свої фонди через Держплан, а не укладати прямий договір, підказав уже сам начальнику тресту «Укргазкомунбуд» Анатолій Леонтійович Гордієнко. І фондів у нас теж немає, зовсім розгубився Дмитро Лукич. Ось тобі й маєш, здивувалися и собі будівельники. Як же тоді газифікувати? ...в селі Коритище (Турківськии район, Львівська область) родичі між собою зустрічаються тільки взимку. В усі інші пори року (за винятком останнього місяця осені і першого місяця весни) листуються і телефонують один одному. Коли, як кажуть, дуже приспічить, то йдуть уплав через річку Стрий, що розсікає село навпіл. Ця традиція зустрічей у селі склалася ще тоді, коли старий міст розвалився, а нового радгосп «Комсомолець» (директор О. І. Ільницький) ніяк не збудує. ...блискуче розв'язали «паливну проблему» на Первомайському складі «Міжрайпаливо». До 2 Довідкове бюро Перця УСМІШКА Заклопотаний Степан ходить по крамниці, А довкола аж тріщать від взуття полиці: Черевики в сім рядів, туфлі та галоші.. То ж, здавалося б, купуй, якщо маєш гроші Але весь отой товар так майстри пошили, Що візьмеш його до рук кров холоне в жилах. «Скільки згублено дарма праці, гуми, хрому», Пробурчав Степан під ніс та й пішов додому «Не знайшов, чого шукав, пояснив дружині, Важко, мабуть, догодити покупцеві нині». А дружина: -'Не біда’ Я сказати мушу, Що на рік сім пар взуття шиють в нас на душу. Хай сьогодні не щастить завтра поталанить » Чоловіку ці слова, наче сіль на рани: «Ми на душу вмієм шить, що і говорити, Та навчитися пора і на ноги шити» Петро СИВОЛАП. м. Кіровоград. Зима, особливо така мінлива і не стійма з погляду на колишній сніг, що хлюпає під ногами, яка спостерігається в наших широтах, частенько наштовхує, шановні читачі, навіть і мене хоча й побутує чутка про те, що Перець ніяким болячкам непідвладний, на думку…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"