Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №01 Сторінка 5

(Вітаємо ювілярів)
Перець 1981 №01 Сторінка 5 - Вітаємо ювілярів. СПРАВЖНІ ЧОЛОВІКИ ГУМОРЕСКА Це сталося в одній невеликій установі, більшість працівників якої складали представниці кращої і ніжної частини людства. І все ж, попри цю обставину, колектив був дружним, згуртованим, успішно справлявся з покладеними на нього завданнями і навіть дотримувався своїх давніх традицій. Зокрема, Новий рік зустрічали колеги завжди разом, у стінах рідної установи. Бал щойно розпочався, коли на рясно електрифікованій ялинці щось сліпуче зблиснуло, оглушливо гримнуло, аж шибка вилетіла з вікна, й одразу виразно запахло димом. Горимо-о!!! різонув вуха жіночий зойк. Звичайно, головне в такій ситуації не піддатися паніці, зберегти спокій і витримку. Але так уже сталося, що колеги оговталися тільки надворі, коли на снігу застрибали червоні відблиски з вікон. ДАЛИ ПЕРЦЮ! Сейф! Наш сейф! переляканою куріпкою заметушилася серед підлеглих завідуюча установою. Проте підлеглим було не до неї. Вони ліпили сніжки й кидали їх крізь вибиту шибку в кімнату. Пожежники прибудуть за вісім хвилин! підбігла до завідуючої висока дівчина, виряджена Снігуронькою. Я щойно дзвонила їм з автомата. Завідуюча лиш мигцем глянула на дівчину і метнулася до групи чоло віків. Ключі! Візьміть же ключі! по черзі тицяла вона кожному величеньку в’язку ключів. Там, у сейфі... Документація наша... Моя кандидатська... Зайняті героїчною боротьбою з розбурханою стихією, чоловіки рішуче не помічали пропонованих ключів. Тільки кремезний рум'янощокий красень з ватяною бородою Діда Мороза, відірвавшись на мить від бомбардування вогню сніжками, невдоволено пробуркотів: Вибачте, Оксано Гнатівно, але ж ви добре знаєте у мене діти, нирки, гайморит... А Світлана казала, що пожежники обіцяли прибути за кілька хвилин... О, боже! Чи є тут хоч один справжній мужчина?! схопилася завідуюча за голову і загукала: Світланочко! Дитя моє! Біжи ще раз до телефону-автомата. Або ні. Краще я сама побіжу... Повернувшись за кілька хвилин, вона аж остовпіла. Зігнувшись у три погибелі й вібруючи від напруги, мужчини виносили з палаючого дому важкий сейф. Милі ви мої! Справжні чоловіки! підлетіла до них завідуюча. Не дали документації пропасти... Таке скажете, Оксано Гнатівно! Кахи, кхе-кхе! кашляючи і розмазуючи сажу на лиці, відповів рум'яний гайморитник. Як би це ми дозволили!.. А тут ще Свєтка згадала, що ви весь запас випивки у сейфі закрили... Пилип СІДЛЕЦЬКИЙ. м. Ужгород. Вітаємо ювіляра! Письменника Петра ДОРОШКА з його першим 70-літтям. Дружній шарж А АРУТЮНЯНЦА Лист із Чорнухинського району Полтавської області, надісланий мені під завісу 1980 року стосується, шановні читачі, дуже делікатної і тонкої сфери сфери почуттів. «Ми тобі, Перче, вже чимало завдали клопоту своїми листами про хазяйку нашого продовольчого магазину Тетяну Гавриш, пишуть жителі села Білоусівки. За хамство, грубість, хуліганство та інші порушення правил торгівлі її не раз притягали до адміністративної і дисциплінарної відповідальності й нарешті звільнили з роботи. Однак не встигли ми полегшено зітхнути, як Гавриш знову зайняла місце за прилавком. Цікаво б довідатися: що це за любов до неї у голови нашої рай-споживспілки В. С. Приймака?» Справді, товариші, з цією легендарною торговельною діячкою…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"