Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1982 №01 Сторінка 11

(Літературні пародії)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1982 / № 01 / Сторінка № 11
Перець 1982 №01 Сторінка 11 - Літературні пародії. Мал. А. БОРДУНІСА ПІСЛЯ ЗУСТРІЧІ НОВОГО РОКУ т1 щаіо дм' ВІДПОВІДЬ КОХАНОЇ Ой, кохана, у кров гарячу Не напрошуй всесильну грозу. Я давно вже коня не бачив Як же в казку тебе відвезу? М. МАТОЛА, збірка «За білими веснами». Ой, не треба у комір плакать. Не реви, наче той дітвак. Дефіцитна тепер коняка Це я знаю. І це с факт. Не кобила, а кінські сили У фавор тепер увійшли. Ось на чому у казку, милий. Інші суджених відвезли. Я на цьому вже зуби з’їла, Я сама як з журналу мод. Буде «Лада» то буде й діло. А з конякою й не підходь. Борис КУШНІР. м. Ужгород. Мені, будь ласка, відро розсолу. МОЯ ДОРОГА ...лягають покоси волого, Наче пройдені мною дороги, А під ними отава росте... В. ГЕЙ, із вірша «Сінокіс», 1973 р. А я, схилившись тихо до покосу, Крізь власну втому і холодну росу Вчуваю, як під ним росте отава... В. ГЕЙ, із вірша «Сіножать», 1978 р. А косовиця миє білі коси, І юний хміль мої тривожить сни. В. ГЕЙ, із вірша «Косовиця», 1979 р. Улітку в мене лиш одна дорога: Щоранку вирушаю за село. Лягаю на покоси ще вологі І слухаю, як проросте зело. І думаю: якби не косовиця. Не сінокіс або не сіножать, Добряче б довелося потрудиться. Аби для вірша тему підшукать. Василь ПРОСТОПЧУК. м. Луцьк. Уже надвечір, скромно дочекавшись своєї черги, я переступив поріг кабінету офтальмології. Взагалі на свій зір я ніколи не нарікав. Але у Полонському районі Хмельницької області, куди мене привів лист колгоспників, з моїми очима сталося щось явно зле. Привітавшись, лікар-окуліст з професійною пильністю окинув мене поглядом і запитав: На що скаржитеся? Ніяковіючи, як і кожний пацієнт перед всемогутністю медицини, я тихо вимовив: Із зором щось... Галюцинації... Зрозуміло, кивнув у відповідь окуліст і запросив мене пройти до суміжного кабінету. І давно це у вас? поцікавився він, садовлячи мене у крісло в напівтемній кімнаті. Та оце зранку. Як тільки приїхав сюди у відрядження... Так-так... А де вас, так би мовити, прихопило? У селі Роговинах. Колгоспники в листі до редакції запросили оглянути їхній став. Приїхав. Пішов із місцевими жителями до того ставу. «Правда, гарне водоймище?» кажуть. А я дивлюся і не бачу ніякого водоймища. Ввижається мені звичайнісіньке болото. Що, думаю, за чортівня? Перелякався і до вас.. Несподівано лікар розреготався: Не беріть дурного в голову, молодий чоловіче! У вас цілком здорові очі. А галюцинації, пов'язані з роговицьким ставом, діймають…
 Літературні пародії

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"