Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1982 №14 Сторінка 5

(Вінегрет із Перцем, Афоризми)
Перець 1982 №14 Сторінка 5 - Вінегрет із Перцем, Афоризми. Мал. В ШИРЯЄВА Будеш дуже прискіпливим, буду виходити через оту дірку. АФОРИЗМИ ф Усі двері відкриті перед тобою. Не жди, поки тобі вкажуть на них. ф Вище якість книг, що продають у навантаження! ф Лауреат першої-ліпшої премії. ф Пора енциклопедистів минула. Настала пора сумісників. Юрій БАЗИЛЕВ. ПЕРОМ ПО ПЕРАХ Історія з географією А почалося все з банальної калюжі. Отієї самої, що утворилася в районі трамвайного парку і геть залила пішохідну доріжку. Не мирячись із таким станом речей, жителі навколишніх вулиць вийшли на суботник і проклали вздовж неї бетонні опори. Доріжка знову стала прохідною. Але, на жаль, не проїжджою. Маємо на оці, для такого делікатного транспорту, як дитячі коляски. Хоч на собі їх неси! Не говорячи вже про те, що підходити з дітьми до цього місця, особливо у спеку, взагалі страшнувато: калюжа поширює навкруги такі специфічні аромати, що дітки заходяться плачем, та й дорослі, затуливши носа, намагаються мерщій проскочити цю місцину. Проскакують отак років десять. У темну пору доби, зокрема, навпомацки, бо жоден вуличний ліхтар не світить. Окрім небезпеки оступитися, слід завжди пам'ятати про напівобвалений каналізаційний колодязь без люка, з якого, до речі, частенько б'є потужний фонтан. Отже, не зайве завжди мати при собі, про всяк випадок, високі рибальські чоботи... Отаку сумну картину змалювали нам у своєму листі жителі кількох криворізьких вулиць: Печерсь-кої, Паганіні та деяких інших. «Ходили ми, пишуть вони, й по райвиконкомах (одна половина тієї зловісної калюжі, бачте, знаходиться на території Центрально-Міського, а друга Дзержинського району міста)... Не допомагає! То оце, Перче, звертаємося до тебе». Біда, самі розумієте! Гвалт! І ми хутенько переслали цей розпачливий зойк до Криворізької міськради, просто на ім'я голови виконкому... Ну, голова, зрозуміло, сам усіх справ вирішити не може, тому ми ніскілечки не здивувались, одержавши від- Навіть сліпе кохання повинно мати зір. Володимир ЛОМАІІИИ. ф Ерудиція подеколи здобувається для того, щоб менше думати. ф Для оптиміста і камінь на шиї прикраса. ф У того, хто тримає язик за зубами, всі зуби цілі. повідь не від нього, а від заступника В. Д. Пищимухи. Здивувались ми дещо пізніше... «Виконком міської Ради народних депутатів, пише нам т. Пищимуха, повідомляє, що факти, вказані в листі т. Степаненка О. В., мали місце. Пішохідний перехід через балку Махорова в районі вулиць Умільців і Шкільної було розмито; його збудовано підприємствами Центрально-Міського району, і тепер він у справному стані. Підприємством «Крив-бассвітло» відновлене зовнішнє освітлення пішохідного переходу. Гр. Степаненку О. В. дано письмову відповідь по суті». Отже, по суті... А суть у тім, що гр. Степаненко О. В. про перехід через балку Махорова ніколи нікому не писав. Він писав про калюжу в районі трамвайного парку!.. Ну, що ж, скажете ви. Помилочка вийшла. Запрацювалися товариші, закрутились... Але зробили все ж якесь добре діло! Не тут, так там. У тім-то й штука, що, як виявилось із подальших листів, не зробили. Вірніше, зробили середина-наполовину. Місточок сякий-такий проклали, а от з освітленням... Словом, з одного боку того місточка горять аж дві лампи денного освітлення, а з другого жодної. От вам і вся історія. Із якої, по-перше, видно, що дехто з відповідальних товаришів у Кривому Розі слабенько знає географію рідного міста. А по-друге, не досить твердо знає й свої службові обов'язки. А вони, між іншим, полягають не тільки в тому, щоб відповідати за свої слова. А то так і в калюжу недовго сісти... Вас. ШУКАЙЛО. РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ Десять років тому прийняли наш будинок з недоробками, заселили нас і пообіцяли ці недоробки усунути. І от одинадцятий рік пішов, а ми все живемо без води (хоч водогін проходить поруч),…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"