Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1982 №12 Сторінка 11

(Гуморески, Вибрики Пегаса)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1982 / № 12 / Сторінка № 11
Перець 1982 №12 Сторінка 11 - Гуморески, Вибрики Пегаса. ГУМОРЕСКА До кабінету завідуючого гаражем Шпака шофер Микола Грицик заходив несміливо і навіть з острахом. Потерпав, бо йшов до шефа не в службовій справі. У нього було прохання інтимного характеру, яке можна сформулювати досить стисло: «Дозвольте машиною тітку на автостанцію відвезти». Вислухавши Миколу, Шпак із хвилину обмацував його пильним поглядом, а тоді хмикнув: Тітку, кажеш? Тітку, Іване Марковичу. Я за двадцять хвилин устигну, в обідню перерву. Шпак наліг геркулесівськими грудьми на стіл, примружився. Так кажеш, тітку? Думаєш, я тобі й повірив? От люди! Не можеш сказати правду? Зайде і починає тин городити. Наговорить такого, що й класти нікуди. Кажи прямо: куди думаєш мотнутись? Я ж кажу, тітку на автостанцію підвезти. Приїздила в гості. Ну, надавали їй різних гостинців, а жінка немолода. Важко з речами. От люди! аж застогнав Шпак. Ніби змовилися. Той канючить машину шифер привезти, тому треба дрючки з пилорами привезти. Знаю я ті дрючки! Мене не обдуриш. Іване Марковичу, слово честі, я хотів тітку відвезти. Не давай хоч слова, простогнав завгар. Мені не шкода машини, і хлопець ти непоганий, але не дозволю. Не люблю, коли мене намагаються обвести навколо пальця, як дитину. Так, то й так, підвівся Грицик. Сказали б зразу, що не можна, а то... Хто сказав «не можна»? Чому не можна? викотився з-за столу Шпак. Хіба я не людина? Хіба не розумію? Але й ти будь людиною, не пускай туману в очі. Треба тобі по пляшку горілки в Трипілля гайнути, так і кажи. Яку пляшку? Я тіт-ку... Залиш тітку в спокої, скривився Шпак. Розносився з нею, як із принцесою. Поклади отак Спочатку дно почистимо, а потім причепимо йому яку-небудь рибинку. руку на серце і, як на сповіді, признайся, нащо тобі машина? По пляшку, еге? Грицик побагровів. П-помилилися в-ви, мовив затинаючись. Я не по пляшку. Я... ящик думаю взяти. Або й два. І б-буду дудлити потихеньку. Шпак зробив жест, наче хотів обняти і приголубити Миколу. Отак би й давно. А то завівся, як зіпсована платівка: тітку, тітку, тітку... Хіба я не людина? Признаюсь чесно, теж не святий. Люблю чарчину-другу перехилити, але... не в робочий ча-ас. Візьму пляшку додому і в колі сім'ї... Розумієш мене? Де вже тут не зрозуміти! Молодець. Метикуватий ти. До речі, я не поділяю смаків тих, хто віддає перевагу різним коньякам, ромам. «Пшенична» напій в самий раз. «Пшенична», зрозумів? Ну, давай, дуй! І не затримуйся, Грицику. Тітку на автостанцію Микола відвіз якраз вчасно.…
 Гуморески  Вибрики Пегаса

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"