Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №04 Сторінка 5

Журнал Перець 1982 №04 Сторінка 5. Здрастуйте, бабусю! Я вже давненько мав намір написати Вам листа, але ніяк не міг вибрати вільної хвилини. Врешті-решт, зібрався і спішу Вам повідомити, що знаходжуся я зараз у мальовничому місті Сумах, на переддипломній практиці. Вражень море. Місто саме по собі хоч і невелике, зате гарне, затишне. Багате на різні історичні пам'ятки. А що особливо відрадно, швидко будується. Сподіваюся, недаремно обрав місцем своєї переддипломної практики саме Суми. З першого дня, як тільки ми прибули, послали нас усувати недоробки на об’єктах, нещодавно зданих в експлуатацію. Приміром, трест «Сумижитло-буд» залишив багато недоробок при здачі гуртожитку педінституту. Отож знайшлася робота ще й для нас. Потім попрацювали трохи на упорядкуванні готелю «Суми». Його теж здали із такими «хвостами», що й ми ще мали роботу. Кажуть, нас переведуть незабаром на справжній будівельний майданчик. Отам уже й назбираю фактів про темпи сучасного міського будівництва для своєї дипломної роботи. На цьому листа свого буду закінчувати. Пишіть, як Ваше здоров'я? Що там новенького в селі? Ваш Сашко. УСЯ НАДІЯ НА ДЯДЬКАГНАТА! (Листи студента-практиканта будівельного інституту Сашка Маляренка на село бабусі) мо, дирекція Сумського міського ринку за десять років перерахувала у фонди управління капітального будівництва Сумського міськвиконкому більш як 450 тисяч карбованців. Додало до цієї суми й саме управління понад мільйон карбованців. А будівельники освоїли тільки трохи більше половини. Приходимо ми туди. На паркані щит із написом: «Критий ринок на 400 торгових місць. Будівництво веде будівельно-монтажне управління «Культпобут-буд» тресту «Сумхімбуд». Начальник управління Українець В. 3.». А тут назустріч якийсь чоловік. Питаю його: «То це й є критий ринок?» «Еге, каже, критий буде, якщо ти докриєш». Ні, думаю сам собі, якщо вже робітники управління тут возяться десять років, то мені за два місяці аж ніяк не впоратись. У тому, що критий ринок будова справді історична, я пересвідчився. Судіть самі: відтоді, як тут було закладено фундамент, управління «Культпо-бутбуд» уже третій начальник очолює. Нічого не змогли зробити колишні начальники Степан Костянтинович Чумаченко та Дмитро Кузьмич Самошкін. У Віктора Захаровича Українця теж є об'єкти, важливіші за цей злощасний ринок. Такої думки і керуючий трестом «Сумхімбуд» Рубен Ашотович Сумбатов. Доброго дня, бабусюі Оце тільки-но одержав від Вас листа, за якого щиро дякую і одразу ж спішу дати відповідь. Уже з перших рядків хочу поділитися радістю: нарешті нас перевели на інший об'єкт, який зводить трест «Сумижитлобуд». Це буде сучасна друкарня. З найновішим і найсучаснішим поліграфічним обладнанням, світлими і просторими цехами. Як каже її директор Антон Григорович Книш, не друкарня, а мрія поліграфістів. Роботи тут різної чимало. І монтаж, і столярка, і опоряджувальні роботи десь на 700 тисяч карбованців. Річ у тім, що здача цього об'єкту затягнулася. Будівельники обіцяли швидко його закінчити, поліграфісти сподівалися на їхнє чесне слово і терпляче чекали. Так що темпи тепер, мабуть, будуть добрячими. Матиму гарні факти для дипломної роботи. А як там справи у Вашого сусіда дядька Гната? Він, здається, новий будинок собі будувати збирається? Лишіть. Жду. Ваш Сашко. Без слів. Мал. А. БОРДУН1СА Бабусю, здрастуйте! Мені знову не пощастило. Друкарню «законсервували». Це в нас так кажуть, коли на будові ні гу-гу, жодної душі. Отож прийшли ми на будівельний майданчик. Походили туди-сюди. А тоді нам повідомили, що сталася…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"