Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1982 №08 Сторінка 3

(Іронізми)
Перець 1982 №08 Сторінка 3 - Іронізми. Мал. В. ГЛИВЕНКА ДУРНЯК Свояки Назар і Клим Під дощем біжать густим. Справжня злива почалась... Бачать, гуска йде чиясь. Клим Назару: Ото так! В руки сам пливе дурняк! Шию скрутим їй мигцем І закусимо м'ясцем. На зубах піском дурняк Не тріщить! додав свояк... Шия скручена була, Гуска «цикл» увесь пройшла. Збігав Клим у «Нишкомторг», Самогону взяв у борг І в Назаровім саду Закусили до ладу... Вранці п'ється Климу квас: На похмілля саме раз! Жінка ж все когось кляне: Хай в дугу його зігне! Як таких ще терпить світ?! Сто хвороб йому в живіт! Щоб добра в житті не знав Той, що гуску нашу вкрав!!! Годі, жінко, стогне Клим, Як ти житимеш з таким? Олександр СОКОЛЬНИЦЬКИЙ. Ох, і нудьга ж у неділю: універмаги закриті і піти нікуди!.. Знайомі Миколи Павловича Ов-деюка, який працює на Кременчуцькому колісному заводі, переконані, що він майже скрізь має родичів. У житлово-експлуатаційній конторі є! загинають вони пальці. У міськжитлоуправлінні є! У міськвиконкомі є! В Києві, у «Перці», є! Всюди є! Звідки ви таке взяли? розгублюється Микола Павлович. Е-е-е... Якби не мав, то систематично звідусіль листів не одержував. А так: як місяць так і лист. Учора, кажуть, із міської санепідемстанції написали... Тут, буває, від рідних дітей роками вісточки чекаєш... Ні! Не маю я там родичів! категорично заперечує Микола Павлович. Спеціально віднікуєшся, щоб ми до тебе по допомогу не зверталися. Та мені самому якби хто допоміг, важко зітхає М. П. Овдеюк. І його зітхання можна зрозуміти. Бо потік кореспонденції, що одержує Микола Павлович, аж ніяк не пов'язаний з обміном новин родинного масштабу. А почалося усе з коротенького листа до ЖЕКу № 7. За перо М. П. Овдеюка змусила взятись сирість, котра несподівано з'явилася в його квартирі. Від цього при проходженні важковагових составів (будинок знаходиться за ЗО метрів від залізничної колії) зі стін і стелі почала відпадати штукатурка. Тому Микола Павлович і сподівався, що ЖЕК № 7 якось зарадить його біді. Але снігу в Сахарі можна було дочекатися швидше, ніж відповіді з контори. М. П. Овдеюк не витримав і до начальника А. І. Богдана. Той гнівно засудив окремі прояви бюрократизму у керованому ним ЖЕКу № 7, і направив до скаржника комісію, яка негайно склала акт про необхідність термінового ремонту. На цьому боротьба з бюрократизмом припинилася. Не хвилюйтеся, через тиждень почнемо! запевняли Миколу Павловича жеківці, як тільки він нагадував про себе. НОВИНИ З ПИТАНЬ ТЯГАНИНИ З тижнів складалися місяці... Стоптавши пару черевиків у кабінетах ЖЕКу, М. П. Овдеюк написав ще одного листа. Тепер до міського житлоуправління. Там ще з більшим гнівом засудили окремі прояви бюрократизму в ЖЕКу № 7 і пообіцяли до 25 вересня 1979 року з цим покінчити, а заразом і відремонтувати квартиру. Але минув…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"