Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №03 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1982 / № 03 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1982 №03 Сторінка 2. Кабінетний аутотренінг Кажуть, буцімто ворони живуть триста років лише тому, що ніколи нічого не беруть близько до серця. Хоч медициною це не підтверджено і не спростовано, як завжди, коли йдеться про здоров'я і довголіття, знаходиться чимало добровольців, охочих випробувати на собі сумнівної якості рецепти. І ось уже все частіше й частіше ми чуємо про новий чудодійний спосіб аутотренінг, котрий буцімто дає можливість зберегти нашу нервову систему в первісній незайманості. Варто лише усамітнитися, якомога зручніше всістися, розслабитися, закотити очі під лоба або просто їх заплющити і почати самому собі втовкмачувати: «Я спокійний. Я цілком спокійний. Мені ні до чого немає діла». Побубониш отак із півгодини, і дивись! тобі уже й справді на все наплювати, а нерви наче у новонародженого. Як на мене, після роботи втовкмачуй собі в голову що хочеш. А займатися аутотренінгом в робочий час треба категорично заборонити. Бо на прикладі Сумського міськвиконкому можна переконатися, до чого це призводить. Минулого року у фейлетоні «Принциповість з підтекстом» розповідалась сумна історія жителів новозбудованого і прийнятого міськрадою в експлуатацію житлового будинку по вулиці Новомістинсь-кій. Скільки часу і нервів витратили вони на те, щоб їхній (іще раз підкреслюю новий) будинок привели у божий вигляд! І скрізь у будівельних організаціях і службах міськвиконкому натикалися на глуху стіну байдужості. Нас вже тоді зацікавило, звідки у відповідальних товаришів з міськради така вищої проби безвідповідальність, неповага до самих себе і свого слова. Аж тепер стало ясно: товариші, напевно, хочуть прожити до трьохсот років і займаються аутотренінгом навіть у робочий час. А тому, одержавши із Сум нову скаргу про багаторічну тяганину (цього разу з будинком № 92 по вулиці Леніна), ми вже знали, як воно усе відбувалося. Прийшовши кілька років тому на роботу о дев'ятій нуль-нуль, начальник міськжитлоуправління В. М. Луговий повелів секретарці нікого до нього не пускати і почав себе переконувати: «Я спокійний. Я цілком спокійний. Мені ні до чого немає діла». А переконавши, знову викликав секретарку і крижаним голосом запитав: Що там у нас? Як завжди скарга мешканців будинку по вулиці Леніна, 92, відповіла секретарка. Що і досі скаржаться? позіхнув тов. Луговий. А що їм лишається робити, з певними емоціями в голосі вимовила секретарка, мабуть, ще не залучена до аутотренінгу. Поки добилися за кілька років, що їх п'ятиповерховий будинок підключили до водо- і газопроводу, опалення та каналізації, сам будинок уже валитися почав. Ви мене чуєте?…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"