Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №06 Сторінка 5

(Гуморески, Іронізми)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1982 / № 06 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1982 №06 Сторінка 5 - Гуморески, Іронізми. За дверима кабінету лунали зойки. Начальник будівельного управління Михайло Іванович Голуб когось «розпікав». У приймальні сиділо двоє керівників дільниць. Так-так! сказав один із них високий, худий, з довгим носом і банькуватими очима. Послухаєш і жити не хочеться! Польоти в космос, енергія атома торжество людського інтелекту! А тут! Якийсь грубіян ображає тебе, як хоче! Ми ІНТЕЛІГЕНТНІ ЛЮДИ ж інтелігентні люди! Де культурне ставлення до підлеглого? Де поділася така людська риса, як чемність? Правильно я кажу, Максиме Семеновичу? Правильно, Павле Петровичу! відповів низенький огрядний чоловічок, нервово потираючи долонею червону лисину. Жахлива людина! Звідки такі беруться? Двері розчинилися, і звідти вискочив червоний, як рак, бухгалтер із якимись паперами. Секретарка Ніна Петрівна фальшива блондинка років тридцяти п'яти зникла за дверима, оббитими чорним блискучим дерматином. Ну, зараз нам буде! сказав Павло Петрович, витираючи хусточкою лоба. Зараз оцей Голуб нам задасть! Який він Голуб, він просто чорний крук! Господи, і як земля отаких типів носить! з почуттям сказав Максим Семенович. У дверях з'явилася секретарка: Михайло Іванович запрошують вас. Спочатку з-за дверей доносились досить спокійні голоси. Потім вони стали гучнішими. Потім почувся зойк. Щось загуркотіло, забряжчало, чорні дерматинові двері широко розчинилися, і з кабінету начальника вилетіли, як вилітають корки з пляшки шампанського, обидва викликані. Ну і ну! сказав Павло Петрович. Жах, жах! у розпачі потираючи свої пухкенькі ручки, відповів Максим Семенович. Лається, кричить, погрожує, ніби перед ним не інтелігентні люди, а хлопчиська якісь... І обидва, вкрай ображені, пішли геть. Минуло півроку, і на посаду начальника управління прийшла нова людина Валентин Дмитрович Лоза. Ще молодий інженер тридцяти років, із досвідом роботи, з найкращими намірами. На відміну від свого попередника, він не лаявся, не шумів, а намагався довести, переконати. Був ввічливий, з повагою ставився до підлеглих, особливо до старших віком. ...У приймальні сиділи на стільцях вже знайомі нам Максим Семенович і Павло Петрович. Ну, як вам новий начальник? запитав Максим Семенович своїм писклявим голоском. Ні те, ні се, похмуро бовкнув Павло Петрович. Чому ви так думаєте? Павло Петрович хвилинку помовчав. Знаєте, я не перший рік на будівництві. Начальників пережив з десяток, а може, й більше. Різні були. Я так вважаю, головне щоб характер був. А цей... Що це за начальник, якого ніхто не боїться? Хлопчисько. Шпендик. «Будь ласка». «Дуже прошу!» «Подумайте!» Та в твоїх руках влада. Не «будь ласка», а «наказую» і все. Ні, не буде з нього толку. Не справиться він з таким управлінням, як наше...…
 Гуморески  Іронізми

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"