Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №06 Сторінка 4

(Гуморески, Друже Перче)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1982 / № 06 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1982 №06 Сторінка 4 - Гуморески, Друже Перче. Як тільки останній покупець щез за дверима універмагу, продавців скликав заввідділом готового одягу Пилипецький: Дівчата! Торгувати ми не вміємо. Плану немає. Працюємо не творчо, без вогнику. Коли Пилипецький казав «ми», треба було розуміти вони, дівчата. Коли він казав «я», то це був таки сам Пилипецький. Немає ніякої реклами! Особливо усної! Ми повинні розкрити покупцям очі на наш товар... На штани Жабокрюківської швейної фабрики? несміливо перепитала Ліда Книш. Саме так! твердо сказав Пилипецький. Що таке реклама? Це поезія торгівлі. А поети це такі люди, що бачать речі з несподіваного боку. Наприклад, у тебе, Машо, очі невиразного зелено-сірого кольору... У мене сині... образилась Маша Кислицька. перебивай! А поет може в неї загадкові, як у русалки, очі. І хоч не бачив русалок і, природно, не знає, які у них очі, поетам вірять! А що значить загадкові? Що в них, кросворди, як в «Огоньку»? Коротше, нам бракує злету рекламної фантазії! Наші рекомендації не вражають! Що ж нам, розповідати про сорочку, штани? загули дівчата. 3 якого боку їх висвітлювати? Пилипецький вихопив з купи сорочку тьмяно-бурого кольору і підвищив голос: Л ВБ А І о Є і. Г І н я ГУМОРЕСКА С . і і о 0 0 І * -ч- 7 Не сказати: Увага! Показую! Ось витвір Малокобищанської фабрики. Що можна про нього сказати? Шановні товариші, зверніть увагу на ненав'язливі, скромні, зі смаком дібрані фарби цієї сорочки. Чи не правда, вони нагадують нам осінній ліс? Маю на увазі пізню осінь, шпаків і граків відлетіли. Над вами небо, яке почало втрачати яскравість, а під ним ви в купленій у нас сорочці... Кажете, дещо застарілого крою? Ну, що ви? Зараз у моді все «ретро», тобто старовина. Шито за останньою модою. Я не хочу названим що ви відстали, шпаків немає, вже знаєш, Ти сам знаєш, що час поняття відносне. Буває, що й година здається вічністю, а інколи місяць пролітає, як одна мить. Це навіть з точки зору однієї людини. А різні люди на *дин і той же проміжок часу дивляться по-різному. Приміром, нам, мешканцям кількох будинків кварталу Л 293 в місті Кременчуці, реконструкція теплових мереж і мережі гарячого водопостачання здавалася вічною. Ми навіть устигли тобі, Перче, поскаржитися, бо сиділи без гарячої води кілька місяців. А з відповіді заступника голови міськвиконкому Ю. В. Кузнецова довідалися, що ні про яку вічність не може бути й мови, бо, виявляється, «забезпечення водою і теплом деяких будинків... було затримано на кілька днів». Далі. Після цієї реконструкції наполовину засипані землею траншеї, і вулицею страшно ходити. А товариш Кузнецов вважає, що «нині ремонтні роботи завершені»! Тому й звертаємося до тебе: яка твоя, так би мовити, третя точка зору? залишилися А. НОСОНЕНКО, інвалід Великої Вітчизняної війни. Полтавська область. II колгосп 17 березня 1981 року «Шлях Леніна» Любомльського району одержав із Волинської бази матеріально-технічного облсільгосптехніки новеньку автомашину УАЗ-452. Наступного ж дня ми виявили, що машина розкомплектована: замінено задній міст, стартер і ще багато чого іншого. Викликані нами представники сільгосптехніки склали відповідний акт, а трохи згодом директор бази І. А. Луговий повідомив нас, що для розслідування необхідно доставити їм автомашину і не хвилюватися, бо сільгосптехніка колгоспові або укомплектований слід, або новий У АЗ. Машину ми доставили одержали від заступника директора бази В. В. Пуца розписку, що У АЗ прийнято на збереження. Розслідування почалося. У серпні того ж року нам виділили Леніна » заступника постачання гарантує як сказати, що ви відстали, але скрізь встигати теж важко. Особливо сподобається ця сорочка вашій дружині. Кричущі кольори втомлюють, а ваша шановна дружина, дивлячись на сорочку, буде довго зберігати здатність до праці, бадьорість в Ну, як? передихнув Пилипець-кий. Ой! заверещали Зразу б купили, із заплющеними очима... Отже, вирішено. Завтра урочисто відкриваємо постійно діючу виставку- Змінили ви думку про сорочку? дівчата. продаж. Нехай кожна з вас підготує душевну, поетичну рекламу для товарів своєї групи. Для початку письмово, поки не напрактикуєтесь. Вранці я перевірю. Перед відкриттям магазину Пилипецький читав поетичні проспекти: ...штани зелений моріжок... Добре. Жіноча білизна надихає мужність, вселяє твердість. Гм, непогано. коханої, задушев- Куртка шерхіт хочеться закурликати... Краватка обійми ність.. листя, опадаючого Піде. * порушив зійшлося! У кінці робочого дня Пилипецький знову зібрав нараду. Довго не починали. Зірвалося, нарешті мовчанку Пилипецький. Нас так слухали! радісно завірила Маша Кислицька. На біс! підтвердила Книш. А виручка? гірко спитав Пилипецький. Виручка де? Зате скільки покупців Навіть аплодували! Казали, що так цікаво їх ніде не зустрічали... Але ж вони нічого не купили! А що, як вхід на виставку д. зволя-ти тільки після покупки... Ідея! вигукнув Пилипецький. Хто сказав? Премія! Слухайте, дівчата, нову установку... Павло СТОРОЖЕНКО. м. Полтава. Передай, будь ласка, нашу щиру подяку начальникові Фрунзівського району електромереж Леоніду Федоровичу Павловському. Завдяки йому ми досягаємо дуже великої економи електроенергії. Суди сам: у нашому селі світла не буває щомісяця по шість, вісім, а то й по десять днів. Це ж скільки грошей зберігається! Окрім електроенергії, певна річ, економляться й нерви. Десь там в Одесі чи Києві дивляться хокейні й футбольні матчі і, залежно від того, куди вкотиться м’яч чи шайба, мерщій хапаються за серце, ковтають валідол і запивають валер’янкою. А нам байдуже. Тих шайб не бачимо. Не дивимось ані програми «Час» із її різними новинами, ні різних там фільмів та концертів, які тільки час забирають. Сидимо собі тихенько та читаємо книжки. При світлі в ось ми лінійної гасової лампи або каганчика. Так, знаєш, затишно, по-старовинному. Як тепер кажуть, у стилі ретро. Дехто, правда, твердить, що все це виходить від нікудишнього стилю роботи т. Павловського. Через те в нього і стовпи валяться, і трансформатор горить, і проводи обриваються... Ну, та всім же не вгодиш. А ми от так просто щасли... Вибач, дописую вранці: вчора гас у каганчику скінчився. А. ЩЕРБАНЬ, вчитель. с. Перехрестове Фрунзівського району Одеської області на не автомашину ГАЗ-52, але ми її взяли, бо й вона була у такому ж стані, як і У АЗ. У кінці року, коли, на мою думку, керівники сільгосптехніки давно му сили вивести кого слід на чисту воду, я нагадав голові облсільгосптехніки Р. І. Керику, що пора б уже повернути нам У АЗ, а заодно і ГАЗ. І одержав відповідь, що «згідно з розподілом обласного управління сіг колгоспу «Шлях району Любомльського ГАЗ 51 Леніна» автомобілі У АЗ-452 не виділялись. Заст. голови В. І. Павленко». Що тепер, на твою думку, треба розслідувати: де наші автомашини чи куди поділася відповідальність у де яких відповідальних працівників обл сільгосптехніки ? І А. МИІЦУК. голова колгоспу «Шлях Леніна». Волинська область. Розписка Чи давно ти був у Шепетівці? Росте Шепетівка, розвивається. Недавно, наприклад, збудували тут новий автовокзал. Останнім часом, до речі, чомусь стало модно виносити автовокзали кудись далекі околиці міст. Якими такими високими міркуваннями при цьому керуються архітектори і в Шепетівці. Якщо раніше автобусний і залізничний вокзали знаходились поруч, то тепер для того, щоб пересісти з автобуса на поїзд чи навпаки, треба перетнути все місто. Та головне питання, над яким задумуються щодень широкі пасажирські маси, так це чим перетнути? Яким, себто, транспортом? Вважай, що тобі здорово пощастило, якщо ти як-небудь утрамбувався у міський…
 Гуморески  Друже Перче

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"