Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №22 Сторінка 5

(Житіє святих і нечестивих)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1982 / № 22 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1982 №22 Сторінка 5 - Житіє святих і нечестивих. їх було троє. І як часто буває, у трьох одночасно виникла одна й та ж думка: «Треба випити! Треба випити! Треба випити!» Вона так настирно стукала в мозок, що ніяка чоловіча сила волі не могла її стримати. Однодумці занишпорили по своїх кишенях, вишкрібаючи все до останньої копійки. На випивку вистачить, на закуску ні! А за кілька хвилин з розпашілими обличчями, схожими на розпуклі жоржини, вони гасали територією Київського зоопарку, підшуковуючи місце для «осушення» пляшок. Врешті у Снльянова не витримали нерви: Що ми бігаємо, як ті зайці? Давайте ось тут! Зупинилися біля вольєри з написом «Верблюд гімалайський» і розкоркували пляшки. резюмував О. М. Снльянов, кілька разів пересипавши монети з однієї руки в іншу. Неповнолітні Кожевников і Воровченко, як по команді, ще раз вивернули кишені: пусто. Малувато вам батьки на морозиво дають, отроки! Отроки винувато зашморгали носами. Ну, нічого, щось придумаємо, потер лоба Сильянов, і компанія зайшла до магазину з промовистою назвою «Горілчані вироби». Верблюд сплюнув і демонстративно відвернувся. Гей ти, корабель пустелі! Чого розплювався? Це ти можеш тиждень нічого не пити, а ми... і Сильянов перехилив гранчак. Коли в останній пляшці показалося денце, трійця вирішила пройтися уздовж вольєр. Дивіться, слон! смачно плямкнув Снльянов, який не звик пити без закуски. Це б скільки із нього шніцелів вийшло, га? Багато! На цистерну випивки вистачило б, уявив Воровченко. Аз бегемота скільки смальцю можна натопити! зареготав Кожевников. Аз дикого кабана відбивних насмажити! Аз оленятини шашликів! Захмелілі дружки кожного представника фауни уявляли на гарячій сковорідці. Аж доки не побачили дику качку. І тут вони зрозуміли, що їхня мрія може здійснитися. Тим більше, що дика качка в зоопарку була не зовсім дикою. Бо відвідувачі часто підгодовували її хлібом, печивом... А малята навіть шоколадні цукерки пропонували. Одне слово, качка і крякнути не встигла, як зникла за пазухою. ...Апетит у трійці був звірячий, і вгамувати його однією качкою не вдалося. Не довго думаючи, Снльянов. Кожевников і Воровченко знову в зоопарк. Качки всюдибіч. А благородний лебідь-кликун, наче відчуваючи лихих людей, грізно зашипів, заступаючи дорогу. Але не зупинилися браконьєри, а точніше злодії, перед красенем білим лебедем. Не здригнулася рука, не стиснулося серце. Вони лише думали, як краще закусити. І закусили... За скоєний злочин і втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність Сильянов три роки перебуватиме у тих місцях, де, як відомо, дичину на стіл не подають, а горілку можна побачити хіба що уві сні. М. МАЙБОЖЕНКО, член Київського міського суду. М. ПРУДНИК, кор. Перця. У селі Буланівці Павлоградського району Дніпропетровської області відбувся вечір спогадів місцевих рибалок-любителів. Учасники вечора намагалися пригадати, коли і що саме було спіймано в місцевому ставку. Ніхто нічого не зміг з упевненістю назвати, оскільки ставок уже більше восьми років без води. РЕПОРТАЖ Репортаж вів В. СУБОТА. Харківська область. Голосування відбулося оперативно. І виявилося, що М. І. Онацький, В. П. Меншиков, В. 1. Буравель та Г. С. Зимогляд даремно хвилювалися. Усіх їх одноголосно було прийнято до клубу губителів природи. Газоконденсат розлився по воді і вигравав усіма барвами веселки. Він так милував очі губителів природи, що вони вирішили провести на березі такого мальовничого плеса виїзне засідання клубу. Здається, місце вибрали вдале, задоволено терли руки губителі, позираючи на ставок колгоспу «Червоний прапор» Нововодолазького району, де уверх черевом плавала риба. Наша робота! гордо заявив майстер Медве-дівської установки комплексної підготовки газу Харківського газопромислового управління Микола Іванович Онацький. Гадаю, що за такі заслуги можна й позачергово прийняти до вашого клубу. Карася та коропа, знаєте, скільки тут загинуло? З урахуванням потомства на сімдесят тисяч карбованців! Члени клубу схвально закивали головами і знову захоплено подивилися на ставок. Хіба це губителі! раптом загукали представники Харківського електромеханічного заводу заступник головного інженера В. П. Меншиков, начальник паросилового цеху В. І. Буравель та начальник відділу матеріального постачання Г. С. Зи- могляд, яких на цьому засіданні мали…
 Житіє святих і нечестивих

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"