Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1982 №10 Сторінка 5

Перець 1982 №10 Сторінка 5. СПОМИН З МАЙБУТНЬОЮ Як і кожен киянин, Перець у ці святкові дні раз у раз вдається до спогадів. Пригадує собі, як засновувався Київ, як давав відкоша різним зайдам від печенігів до гітлерівців, як у 1811 році (мабуть, через відсутність тоді «Перчанського вогнегасника») згорів під час пожежі Поділ, як після війни, немов той Фенікс, постав з попелу Хрещатик. Згадує усю 1500-літню історію сьогоднішнього міста-героя, міста-будівника, міста-красеня. І мимохіть закортіло Перцеві згадати не лише про перші 1500 літ, а й про те, яким буде Київ у наступні півтори тисячі років свого життя. Допомогти в цих перспективних спогадах Перець попросив начальника управління генерального плану м. Києва Головного управління «Київпроект» кандидата архітектури М. М. Дьоміна. Гаразд, люб'язно погодився Микола Ме-фодійович, але я, чисто професійно, звик згадувати, маючи перед собою викреслені проекти, схеми, плани. Та позаяк зараз у мене нема під рукою цих документів на всі наступні півтори тисячі літ, то поки давайте, може, обмежимося спогадами про найближчі п'ятнадцять років? Згода! сказав Перець. Не будемо ж ми з вами, справді, сваритись через якихось там пару можливо, малих будинків високоповерховими. Де тільки можливо, кажете? А хіба ж можливо не всюди? Звичайно, ні. Кияни ж споконвіку прагнули зберегти своєрідне обличчя міста. Тому в старих районах, зокрема, на Подолі, дотримуватимуться традиційної забудови. А райони Києво-Печерської лаври, Софійського собору, Андріївського узвозу це заповідна зона. Висота новобудов тут строго нулів. Отож згадайте, будь ласка, яким буде регламентована. Тобто, мається на увазі, щоб не було нині масиві на Оболоні після його завершення буде 250 тисяч). Ще один новий масив підніметься в Осокорках теж, як бачите, над Дніпром. Це, звичайно, добре. Але ж киян завжди у вихідні та святкові дні тягне пройтися Хрещатиком, людей подивитися, себе показати. Та поки доберешся з Троєщини до Хрещатика, то вже й показувати себе не схочеш. От цю проблему, уявіть собі, буде розв'язано досить просто. У місті з'явиться, сказати б, кілька Хрещатиків, тобто таких же гарних громадських центрів, де люди гулятимуть з не меншим задоволенням, як і на Хрещатику. Приміром, один громадський центр буде в районі станції метро Лівобережної, уздовж Русанівської протоки, інший у Троєщині, ще один на житломасиві Осокорки-Позняки. Який кому Хрещатик сподобається, той на тому й гулятиме. Але щоб добратися з одного Хрещатика, в Троєщині, до іншого, що в Позняках, то ж ого-го... Зовсім не ого-го. Можна буде швидко добратися монорейковою дорогою уздовж Дніпра по лівобережжю. Взагалі у двохтисячному кияни їздитимуть…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"