Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №10 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1982 / № 10 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1982 №10 Сторінка 2. БРАТЕРСТВА СВЯТО И бнша 3 братья... и ю сестра нх Либедь... И створиша град во имя брата своего старейшаго и нарекоша имя ему Киев. «Повість временних літ». І Що так воно, то, справді, таки так: Був розум у братів і гарний смак, І тут їм не потрібні адвокати: Як не ПОГЛЯНЬ і як не поверни, А дуже вдатне спромоглись вони Для забудови місце підшукати. А це ж півділа!.. І за певний строк На горах народився городок, Де у Дніпро Почайна гнала воду, Та як пішов, та як пішов у ріст!.. І виріс аж як «мати руських міст», Хоч сам і чоловічого же роду. І в факті цім немає протиріч: Град Кия крізь бурхливий плин сторіч. Крізь їхній блиск, і їхню тьму незрячу Ніс, як святий, коштовний скарб несуть, Свою жіночо-лагідну красу. Свою несхитно-чоловічу вдачу. Ні половець, аніже печеніг Тії краси спаплюжити не зміг; Та що казать фашистські орди, На що вже практиковані були! Але й вони, трикляті, не змогли Зламать його стійкий характер гордий. І ось уже п'ятнадцять він століть На горах уподобаних стоїть, Хоч, власне, до душі йому й долинн (Візьмімо хоч би той таки ж Поділ). А нині кличе всіх за дружній стіл: Справляє вперше! власні іменини! Для родичів і друзів хліб та сіль! 1 йдуть вони та їдуть звідусіль З країв своїх, чужих, близьких, далеких. Не лиш до Рима, тут чи верть, чи круть Дороги всі й до Києва ведуть, І навіть та, що «із варяг у греки»... Тож, думається, саме із руки (Та й до ладу було б воно таки) Зробить одну, похвальну дуже, справу: На славне свято запросить до нас Когось із предків, що й у давній час Примножували міста Кия Славу. II Якби захід ми задумали такий, Певно, першим нам на думку спав би Кий: Перший в ділі і в пошані перший завше! Але ж факт, і нам його не обійти: Ще сестра була у Кия та брати! Вони ж також не сиділи, руки склавши! Працьовиті були Либідь, Щек, Хорив, Трудовий усіх охоплював порив! Одне слово, вся родина прехороша. Тож не лиш самого Кия, єй же єй, А усіх просити слід на ювілей, Бо ж гуртом «створиша град и нарекоша»! А при цім таке підкреслити б хотів: Не забудьмо ще й про інших двох братів: Наша пам’ять то і честі нашій міра; їх зобидити для нас то був би гріх (Досить того, що Олег зобидив їх). Словом, треба запросить Аскольда й Діра. Та й Олег, що на воротах щит прибив (Чим шарварку у Царграді наробив), Як без нього іменини святкувати?! Він за морем славу ж Києву здобув! Плюс до того (бо ж Олегом віщим був!) Перший люду сповістив, що Київ мати! Ну, а Ольга! То ж була, як свідчать всі, Наймудріша тоді жінка на Русі. І не даром йде така про неї слава! Ну, а жінка, та ще й мудра, то не жарт. Вшанувати, безумовно, Ольгу варт. І, звичайно, її сина Святослава. А узяти Володимирів обох Із хрестом та Мономаха свідок бог: Запросити їх ніхто не буде проти; З них бо кожен, як на той далекий вік, Хоч і князь, а прогресивний чоловік, І обидва непідробні патріоти. Або перший книголюб наш, Ярослав, Що в народі назву Мудрого дістав, Що в ту пору, неспокійну і далеку, Добру славу і пошану заслужив Тим, що вельми книжним словом дорожив, І, як кажуть, навіть мав бібліотеку! (Слід при цім деталь відзначити одну: Він книжки любив не лиш за їх ціну, А у…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"