Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №16 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1982 / № 16 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1982 №16 Сторінка 3. ІДА, як пироги та швець почне ліпити... Звичайно, ви скажете час. Ви скажете хобі. У нашу, ви справедливо зауважите, епоху кожен індивідум мас цілковиту можливість якнайповніше виявити всі грані свого різнобічного непересічного таланту. Тобто, від дев'ятої до шостої він може успішно зводити бульдо із сальдо, а в гарантовані Конституцією позаслужбові години викликати ахи і охи знавців віртуозною грою на балалайці або створювати безсмертні художні вишивки і аплікації. Тут я з вами повністю згоден. Ні, ми категорично не проти самодіяльних симфонічних оркестрів і ро маністів-товарознавців, а якраз навпаки. Але є сфери, які потребують глибокої, ми б сказали, спеціалізації. Слухаючи музику Вівальді у виконанні любителя, я з задоволенням зроблю скидку на брак професіоналізму. Проте коли мені запропонують здійснити подорож у надшвидкісному літаку, зібра ному школ ярами-умільцями, я все-таки віддам перевагу серійному велосипедові. Хай не ображаються юні авіамоделісти, у чиє високе майбутнє я полум'яно вірю. І все-таки у житті буває скільки завгодно моментів, коли люди, поряд зі своїм основним покликанням, змушені, в порядку ентузіазму, займатися ще й тим, чим займатися їм зовсім не належить. Тому не робіть великих очей, дізнавшись про такий порядок, згідно з яким дороги, котрі ведуть до промислових підприємств, обслуговують самі підприємства. Тобто ти можеш випускати собі свої черевики або електронно-обчислювальні машини, але разом із тим піклуйся про те, як усе це добро вивезти із заводських воріт. Словом, утримуй в порядку свою, так звану тупикову дорогу, якою їздиш сам і возиш свою продукцію. Коли твоє підприємство розкинулось на кільканадцять гектарів і має десятків зо два тільки основних цехів, то тут, як то кажуть, сам бог велів. Тут, очевидно, цілком доцільно мати ще й цех по ремонту під'їзних шляхів або, скажімо, яку-небудь там шляхову бригаду. А коли на підприємстві тім людей жменька, та й та маленька? Якщо за штатним розписом йому не те що бригади, а й півставки землекопа тримати не можна? Але краще представити все це на яскравому конкретному прикладі. На околиці прекрасного міста Кривого Рога, побіля безумно мальовничого селища Коломійцево-го, височить елеватор комбінату хлібопродуктів № 2. Височить і вписується у цілком аграрний пейзаж. А по цьому пейзажу щороку, в належний їм час, починають активно рухатися туди-сюди транспортні засоби. А потім ті засоби чітко спрямовують свій курс до воріт комбінату. З повними, звичайно, кузовами зерна. На воротях з такої нагоди, ясна річ, вивішуються відповідні плакати і лозунги: «Новому врожаю широку дорогу!» чи там «Не втратимо жодної зернини» і таке інше. А на придорожніх акаціях у цей час, зауважте собі, теж спостерігається помітне пожвавлення. Поважно розсідаються на дебеліших гілках мудрі ворони-довгожителі, легковажно цвірінькають горобці, попискує від нетерпіння інша пташина дрібнота. І щойно транспортний засіб із повним кузовом прошпилить мимо, як голодні зграї блискавично пікірують на…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"