Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №21 Сторінка 9

(Усмішки, Іронізми)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1983 / № 21 / Сторінка № 9
Перець 1983 №21 Сторінка 9 - Усмішки, Іронізми. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА сьогодні Які вони, синочку, тобі товариші, коли судять тебе! Ходімо краще додому, Сержику! СУА ітиПП’ *ні»ншлг Одна мила далекая, а другая близька... УСМІШКА Це в пісні так співається. А в мене теж серце надвоє розривається. Одна мила тут, удома. Рідна жінка. А друга далеченько. В Ковалівці. Часом сяду, підіпру голову руками, і починає вона в мене макітритись од важких думок. Що ж це воно в моєму житті робиться? Яке зло затаїв на мене мій найперший товариш? Умовив один-єдиний раз піти з ним у Ковалівку. І все. І відтоді почалося. Наче підмінили мене. Оця мила, що вдома, моторна молодичка. І наварить, і насмажить, і напече. Живи та радій біля неї. Так ні. Рвуся душею і думками туди... До теї... В Ковалівку. На тяжкі муки. Бо хіба ж не було, що цілий день живіт з голоду виспівував? Хіба ж не втрощив я зуба, втихомирюючи той спів макухою? А задубіла каша не здавалася мені найсмачнішим делікатесом?! Як згадаю, аж оскома бере... Забаришся в Ковалівці, от і маєш незгоди терпіти. У цієї, близької, що вдома, поприбирано, акуратно. Ляжеш у ліжко білизна пахне озоном. Хрумтить, накрохмалена. А в тієї, далекої, хіба ж я один? Бувало, що і в копиці прілого сіна ночував. І навприсядки, скоцюрбившись, спав. Так заклякали кістки, що тиждень після того рипіли. Та й, між нами кажучи, радикуліт теж звідти приніс. Із Ковалівки. У цієї, близької, подвір'я завжди заметене, хоч у тапочках ходи. А до теї, ковалівської, поки доберешся болотом, то й жабуриння на вуха поначіплюється. Сопу, чвакаю гумовими чобітьми з отакенними халявами. Піт за комір горохом котиться. Руками, наче вітряками, махаю, одганяючи комарів. Здається, що вони п’ють з мене кров відрами. Терплю. А оце вчора так…
 Усмішки  Іронізми

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"