ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №17 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1983 / № 17 / Сторінка № 9

Перець 1983 №17 Сторінка 9. ІВНОПРА НІСТЬ жінок, звичайно, ра- дує всіх нас. Приємно спостерігати, як жінки нарівні з чоловіками працюють головами колгоспів, шеф-кухарями ресторанів, народними суддями, директорами підприємств. Це з одного боку. А з іншого це я вже запримітив варто, бува, котрійсь представниці славнозвісної слабкої статі почати ділом доводити, що вона не така вже й слабка, як дехто відразу виявляє нездорову, просто-таки чорну заздрість. Не знаю, як вам, а мені прикро спостерігати такі явища. Саме тому, власне, хочеться взяти під захист Елеонору Павлівну Косинову-Флис. Працює вона директором дуже пахучого підприємства львівської парфюмерно-кос-метичної фабрики «Червона гвоздика». Фабрика під керівництвом Елеонори Павлівни видає на прилавки магазинів свою симпатичну продукцію, виконує і перевиконує плани по різних показниках, за що працівники одержують премії. Усе наче як має бути. Але завжди знаходяться заздрісники. Не сподобалося їм, бачте, що Елеонора Павлівна дуже любить свою доньку. Ну й що? Хіба ж це погано? Ні, співають своєїзаздрісники, любити дітей нікому не заборонено, але при цьому не слід порушувати службової етики та елементарного такту. І охота людям говорити про такі дрібниці. Ну, зарахувала Косинова-Флис доньку Ірину на роботу надомницею, хоч на фабриці інших надомниць нема. Ну, клеїла Ірина вдома футляри, хоч виробничої потреби в цьому не було, бо на підприємстві є спеціальний картонажний цех з конвейєрними лініями, котрий повністю забезпечує фабрику необхідною кількістю футлярів. Ну, нехай щоразу їздила спеціальна машина, привозила Ірі Але заздрісники і далі не вгавають. Твердять: якщо Косинова-Флис рідних приймає на роботу, порушуючи норми етики, то чужих навпаки звільняє, порушуючи норми трудового законодавства. Приміром, рішуче увільнила інженера К., якого змушена була невдовзі поновити на роботі. Так само енергійно увільнила інженера І., котру також довелося невдовзі поновити. За вимушений прогул обом інженерам було виплачено солідну компенсацію. Ну, нехай не за свій, а за державний рахунок: збитки було віднесено на «витрати виробництва». Однак не можна ж, справді, вимагати, щоб людина ставилася до чужих так само, як до своїх рідних. І ще кажуть, керівники фабрики роблять різні маніпуляції у звітах і завдяки цьому деколи виманіпульовують собі премії. Або розповідають не дуже веселий анекдотичний випадок, коли на абриці не помітили, як помер слюсар, і ще два місяці після цієї сумної події нараховували йому зарплату. Ну й що? Як на мене, то краще вже небіжчикові нарахувати, аніж живому не заплатити. Та…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"